Спецпроект

На Рівненщині створять музей Леоніда Кравчука

Ініціатива створити президентський музей йде від місцевої влади. Проте коштів на такий музей наразі немає, тому фінансування обіцяють передбачати уже в наступному році.

Про це пише Рівненська газета

Ще влітку із відповідною ініціативою та зверненням до Рівненської обласної ради звернулися Рівненська райдержадміністрація та Рівненська районна рада.

 

У своєму зверненні вони просили обласну владу виділити кошти на фінансування робіт зі створення історико-меморіального центру "Батьківщина Першого Президента України" на території Великожитинської сільської ради.

 

Цю культурну ініціативу підтримали, проте, як відзначив один з членів постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності, ректор Національного університету "Острозька академія" Ігор Пасічник, такий центр бажано присвятити не лише Леоніду Кравчуку, а й іншим видатним особистостям - уродженцям Рівненського краю.

 

За словами голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності Світлани Левицької, наразі немає змоги профінансувати цей проект через те, що зміни до бюджету уже внесені. Водночас є можливість передбачити кошти у бюджеті на 2013 рік.

 

Перший Президент України, Леонід Кравчук, народився у селі Великий Житин 10 січня 1934 року. Там пройшло його дитинство, шкільні роки і донині залишилася хата його батьків.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.