Спецпроект

У Києві відкривається виставка про колекціонерку Варвару Ханенко

Музей Ханенків у Києві презентує виставку "Сенс її життя", присвячену життю і творчості колекціонерки і музеєтворця Варвари Ханенко.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

В унікальній художній колекції, яку Ханенки зібрали за понад 40 років, була окрема "Варварина" частина: її улюблені ікони, українські килими і вишивки, українська та італійська кераміка, європейська та російська  порцеляна. 

Виставка триватиме з 30 січня до 15 травня 2013 року.

Варвара Ханенко – єдина з власників великих художніх зібрань Києва, кого історія поставила перед жорстким вибором: зберегти в цілості себе й їхнє з Богданом Ханенком спільне "дитя" – безцінну збірку і виїхати разом з іншими "панами" з небезпечної, постреволюційної України – або ж, поставивши все на кон, лишитися тут, в рідному домі, і таки "здійснити" Музей Ханенків у Києві.

Віддати все, принести в дар, у жертву – і виконати місію, яку заповів перед смертю її Богдан, яку поклала на неї ціла попередня епоха культурного підйому початку XX століття. Ідеалістка, палка шанувальниця християнської ікони, Варвара Ханенко обрала місію.

Варвара Ханенко

Історія видатної киянки – щедрої благодійниці та палкої аматорки мистецтв Варвари Ханенко розказано на виставці в унікальних старих фото, нещодавно виявлених документах, а також вибраних творах – саме тих, які так любила Варвара Ханенко.

Вперше після вилучення з музею "непрофільних колекцій" у 1920-1930-х, з ласки провідних музеїв Києва ці артефакти повернулися до рідних стін – дому Ханенків.

Учасники виставки: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний художній музей України, Київський національний музей російського мистецтва, Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара". Партнер проекту – компанія Kunsttrans Kyiv.

Куратори виставки: Ганна Рудик (заступник генерального директора з науково-організаційної роботи Музею Ханенків) та Олена Крамарева (головний зберігач Музею Ханенків)

Адреса музею: Київ, вул. Терещенківська, 15.

Нагадаємо, що 29 січня у Києві відбудуться Ханенківські читання.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.