Спецпроект

У Луганську відкрили музей зі скам'янілою бабкою

У Луганську відкритий геологічний музей, в якому зібрано близько 10 000 експонатів. Це зразки руд, мінералів і гірських порід, які збиралися вченими-геологами Національного університету імені Т.Шевченка з 1950 року.

Про це пише Голос України.

Є й унікальні зразки, наприклад, відбиток великої бабки кам'яновугільного періоду. Особливу цінність зібрання геологічних експонатів представляє для вчених з різних країн.

"Мета роботи музею, - пояснив завідувач кафедри географії Національного університету імені Т.Шевченка професор Микола Удовиченко, - збір, обробка та експонування геологічного матеріалу. Також ми проводимо геологічні дослідження, навчальну та загальноосвітню роботу зі студентами, школярами, дорослим населенням".

Перші відвідувачі музею відзначають, що тут "можна здійснити екскурсію в минуле нашої планети, дізнатися про користь каменю в народному господарстві і побачити первозданну красу скарбів, які зберігає земля".

Для Луганського  університету це вже не перший музей. Зокрема, зоологічний Музей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зібрав 7000 зоологічних експонатів і відзначив 40-річний ювілей.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.