Спецпроект

Перший в світі музей сестри Цвєтаєвої відкрився в Казахстані

У слов'янському центрі в Павлодарі (адміністративний центр Павлодарської області Казахстану) запрацював музей російської письменниці Анастасії Цвєтаєвої.

Про це пише "Вечерняя Москва".

Молодша сестра поетеси Марини Цвєтаєвої прожила в казахстанському Павлодарі 16 років.

"Більше 50 книг піднесли в дар новому музею російські музеї. Книги в дар передали нам з московського Будинку-музею Марини Цвєтаєвої та музею Марини і Анастасії Цвєтаєвих міста Александрова у Володимирській області", - заявила представник групи по створенню музею Ольга Григор'єва.

Це перший музей Анастасії Цвєтаєвої у світі. "Є музеї, присвячені Марині Цвєтаєвій, є - їх спільної творчості і життя. А от музею Анастасії Цвєтаєвої досі не було. Думаю, ми відновимо певну справедливість в цьому плані", - розповіла Григор'єва.

Анастасія, молодша сестра російської поетеси Марини Цвєтаєвої, прожила в Павлодарі 16 років, куди в 1957 році приїхала після заслання в селі Піхтовка Новосибірської області. У Павлодарі зберігся будинок, в якому проживала Анастасія Цвєтаєва.

Саме в цьому будинку вона почала писати головний твір свого життя - книгу "Спогади". Вона листувалася з багатьма відомими поетами і письменниками, наприклад, з Борисом Пастернаком і Павлом Антокольським.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.