Українська правда
Історична правда

Білгород-Дністровську фортецю знову забудовують

21.03.2013
Версія для друку

Комунальне підприємство "Фортеця" відновило будівництво туалету та інформаційного павільйону на території Аккерманської фортеці у Білгород-Дністровському Одеської області.

Роботи планують завершити до початку туристичного сезону, повідомляє "Думская".

У зв'язку з цим місцеві жителі, яких підтримав один із народних депутатів України, готують безстрокову акцію протесту.

Вона стартує в 11:00 24 березня на площі перед воротами фортеці. Протестуючі вимагатимуть припинити будівництво і надати історичних фортифікаційних споруд статус державного історико-архітектурного заповідника.

"Замість реставрації сивої давнини новий розпорядник нашої твердині будує сучасний платний туалет і торговий кіоск, - наголошується в заяві активістів. - Досі міська й обласна влади ведуть нескінченну паперову гру, яка ніяк не зупиняє тих, хто плює на нашу славну історію. Фортеця повинна стати гордістю всієї України, а не відхожим місцем".

Раніше, нагадаємо, проти будівництва виступила мерія Білгорода-Дністровського:

"Так званий "інформаційний павільйон" своїм виглядом закриває первозданний фасад унікальної пам'ятки національного та міжнародного значення, - наголошувалося в заяві міської влади. - Громадський туалет примикає до середньовічних стін і розташований в унікальному місці на стику трьох несучих кріпосних стін. Прямо під корпусом "туалету" розташовані практично не вивчені середньовічні культурні шари, тепер утрачені для науки".

За повідомленням мерії, некваліфіковані робітники, які ведуть будівництво, проклали каналізаційні мережі для туалету прямо через центральні Кілійські ворота, по головному мосту через рів.

Між тим, в Одеському обласному управлінні охорони культурної спадщини заявили, що будівництво - абсолютно законно:

"Проведення робіт було погоджено Міністерством культури, Інститутом археології НАН України та ДАБКом, - зазначила начальник управління Наталія Штербуль. - Будівництво анітрохи не шкодить середньовічної фортеці. Куди більшу шкоду завдає фортеці старий туалет, ветхі комунікації якого пропускають фекалії, а ті поступово руйнують моноліт будови. Зараз роботи відновлені. Але якщо нам будуть заважати і далі, ми підемо в суд".

"Звичайно, ініціатори будівництва можуть переслідувати цілком благородні цілі. Однак дуже вже це схоже на перший етап дерибану національного пам'ятника", - наголосив одеський депутат, бізнесмен і журналіст Ігор Димитрієв.

За словами Димитрієва, схема відпрацьована в Одесі і діє в умовах дірявого українського законодавства чудово.

"Будується на території пам'ятника історії якийсь об'єкт - туалет, сарай, ще щось, - пояснив депутат. - Потім він передається в оренду або власність приватній структурі. Ця структура або через орган місцевого самоврядування, або через суд вибиває під цей об'єкт земельну ділянку... Ну а далі ця земля приватизується і починається "реконструкція" даного об'єкта. Наприклад, у готельний комплекс".

Як відомо, в лютому 2011 року Одеська обласна рада створила комунальне підприємство "Фортеця", яке мало відповідати за утримання пам'ятки - бо доти кошти, отримані від туризму, нібито використовувалися неефективно.

У жовтні 2012 року провідний дослідник Аккерманської фортеці, кандидат історичних наук Андрій Красножон повідомив (з фотографіями та іншими документами), що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території фортеці, знищують унікальний археологічний шар.

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри.



Теми: фортеці, музеї, археологія, забудова, Одещина

АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter