Спецпроект

ЗАСНОВАНО ПРЕМІЮ ДЛЯ МУЗЕЙНИКІВ - ІМЕНІ ВОЗНИЦЬКОГО

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв та Благодійний фонд "Мистецький Арсенал" виступили співзасновниками премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи".

Про це повідомляє "Коридор".

Премією відзначатимуться музейні працівники, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, музейні колективи, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Право висувати кандидатури на здобуття премії матимуть громадяни України, представники музейних колективів, закладів культури, творчих спілок, бібліотек, університетів, книжкових видавництв, засобів масової інформації тощо.

Оголошення лауреата та вручення премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи" відбуватиметься раз на два роки до дня народження Бориса Григоровича Возницького.

На 18 квітня заплановане офіційне оголошення про заснування премії та про склад її експертної ради.

Призовий фонд премії становить 25 тисяч гривень.

Премія імені Бориса Возницького покликана підкреслити соціальну значущість музейної діяльності, сприяти консолідації професійної спільноти та надати підтримку активним й талановитим музейним працівникам.

Церемонія нагородження лауреата відбудеться у Мистецькому Арсеналі під час проведення Всеукраїнського міжмузейного проекту "Велике і Величне".

Порядок подання документів на здобуття премії – на сайті "Мистецького Арсеналу" з 15 квітня 2013 року.

Борис Возницький (1926-2012) - легендарний український музейник, Герой України, мистецтвознавець, багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa, голова музейної ради "Мистецького Арсеналу".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.