Зі шведської переклали книгу про Мазепу

У Києві відбулася презентація української версії книги "Мазепа" історика Богдана Кентржинського.

За словами видавців та експертів, вона  є першим кроком до "повернення" визначного українця Кентржинського на батьківщину, повідомляє "День".

Український історик Богдан Кентржинський тривалий час прожив у Швеції. У своїй книжці історію українського гетьмана він описує на тлі європейської та світової політики.

Уперше книга була видана 1962 року у Швеції, але досі української версії "Мазепи" не було. тепер її видала "Темпора" за сприяння Шведської асоціації письменників та синів Кентржинського.

"Можна відкинути, наприклад, примітки, додати кілька діалогів, злегка відредагувати і вона цілком буде читатися як [художній] роман завдяки тому, що сам Кентржинський підходив до історичних подій крізь психологічну призму", – зазначив перекладач Олег Король.

Історик Олександр Кучерук розповідає, що Богдан Кентржинський народився у 1919 році у Рівному і походив із шляхетської родини, багато вчився: у Варшаві, Осло та, зокрема, в Берліні, де почав співпрацювати з Українським національним об’єднанням, а у 1930-х активно співпрацював із ОУН.

У 1941 Кентржинський змушений був виїхати до Скандинавії, де перекладав українською твори фінських і шведських авторів.

"Під час війни він опублікував добрих 800 статей, які стосуються України. Це величезна кількість для однієї людини. Заснував газету "Українець у Фінляндії". Після війни створив Українське інформаційне бюро, Український академічний клуб, знайомиться і входить у наукове середовище та починає збирати матеріали про Мазепу", – зауважує історик.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мазепа"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.