КПУ не є партією українських комуністів, це сталіністи - історик

Сучасні комуністи не просто сповідують ідеологію Маркса-Леніна-Сталіна, а й yважають себе послідовниками сталінізму.

Таку думку у коментарі "Погляду" висловив історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, коментуючи провальне голосування депутатів за постанову про відзначення 80-ї річниці Голодомору та впертість комуністів, які навіть не піднялися зі своїх місць під час хвилини мовчання.

"Я не думаю, що про комуністів можна говорити як про якусь партію адекватну. Є велика різниця між українською комуністичною партією, якої в нас немає, і Комуністичною партією України. Сучасна комуністична партія не просто сповідує ідеологію Маркса-Леніна-Сталіна, але й вважає себе послідовницею, наслідницею спадку ленінізму-сталінізму", — каже історик.

Отже, пояснює Забілий, комуністи ніколи не визнають дії своїх попередників злочинами. "Це партія, яка не працює на створення Української держави, навіть з точки зору ідеології — це сила, яка працює на руйнування державності. Адже вони сповідують віру в єдиний неподільний ерзац — Совєтський Союз", — додає він.

Загалом питання історичної пам’яті піднімаються у нас хіба тоді, коли політики бачать вигоду із цього.

"Будь-яка тема, пов’язана з історичною пам’яттю, історією, коли вона є у полі діяльності політиків, то для них існує лише один пріоритет — якісь політичні дивіденди з цього питання. Це зрозуміло. Але насправді напрямок мали б задавати історики. По багатьох питаннях мають бути напрацювання фахівців, їхні висновки — саме це має стати матеріалом, яким користується суспільство і політики.

У нас же виходить так, що політики самі намагаються собі створювати робочий матеріал, керуючись власними меркантильними інтересами, — розповідає Руслан Забілий. — Інше питання — питання моральної відповідальності: адже на совісті кожного окремого політика, наскільки він себе відчуває українським політиком, наскільки він себе ідентифікує себе з Україною".

Як відомо, соцопитування, проведене у лютому цього року, показало, щo 22% українців (переважно похилого віку) позитивно ставиться до Сталіна. 74% вважають його жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін.

Про українських комуністів читайте у тексті "Короткий нарис українського марксизму"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.