На екрани виходить художній фільм про депортацію кримських татар. ВІДЕО

"Хайтарма" ("Повернення") – перший художній фільм про сталінську депортацію 1944 року. Картину з бюджетом понад 1,5 млн доларів знімали у Криму.

Презентація першого кримськотатарського широкоформатного художнього фільму відбудеться в Сімферополі 17 травня, напередодні Дня жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу, повідомляє krymtatar.in.ua.

Трагічна сторінка в історії кримських татар показана через погляд прославленого льотчика, двічі героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. 

Фільм "Хайтарма" ("Повернення") знято за кошти бізнесмена Ленура Іслямова на телеканалі АТР.  Режисер картини і виконавець головної ролі – Ахтем Сейтаблаєв.

Креативний директор телеканалу АТР Айдер Мурадосилов розповів, що сюжет фільму побудований на документальних фактах, пов'язаних із трагедією кримськотатарського народу – депортацією у травні 1944 року.

"У центрі сюжету – радянський офіцер із блискучою кар'єрою, який потім став двічі героєм Радянського Союзу, легенда Другої світової війни, льотчик-винищувач Амет-Хан Султан, - зазначив Мурадосилов. - Саме він, бойовий офіцер Радянської Армії, кримський татарин, стає учасником жахливих подій, які сталися з його родиною та його народом. Цю трагічну історію ми і спробували відтворити у нашому фільмі".

У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков. Місцями зйомок стали Алупка, Бахчисарайський район і Судак.

У масових сценах знімалися півтори тисячі кримчан з усього півострова, зокрема, люди похилого віку, які самі пережили депортацію 1944 року.

"Ми не готові були, що вони погодяться, але вони прийшли. Люди хотіли знову все це пережити, що пережили в дитинстві. Якийсь психологічний надрив був у цьому. Відчувалося, що люди це роблять саме заради своїх онуків, синів, щоб ті відчули... І заради своїх матерів і своїх батьків", – зазначив продюсер фільму Ленур Іслямов.

Історик Гульнара Бекирова каже, що авторам картини вдалося передати дух тієї епохи, досить точно зобразити її історичний антураж. Розповідає, що, як глядач, отримала справжнє естетичне задоволення, хоча сам фільм дуже важкий.

"Фільм завершується 1944-м роком. Останні кадри – жінки і діти у вагонах, у цих ешелонах. І буде, звичайно, ще дуже довга історія, яка дозволить цьому народу повернутися додому. Це, звичайно, відбудеться, але відбудеться вже, мабуть, в іншому фільмі", – вважає Гульнара Бекирова.

Продюсер Ленур Іслямов какже, що продовження буде, він має намір і далі вкладати кошти в кінематограф. За його словами, фільм "Хайтарма" не планувався як комерційний проект, але він сподівається на успішний прокат, який дозволить заробити гроші на наступні проекти.

З п'ятниці картина демонструватиметься у Сімферополі, а за тиждень – у більшості кримських міст. У планах авторів картини – показ у Києві та західних регіонах України, а також за кордоном. Уже відомо, що "Хайтарма" демонструватиметься на Казанському міжнародному фестивалі.

Читайте також:

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Зневажений герой. Про легендарного радянського пілота Амет-хана Султана

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Інші матеріали за темою "Кіно"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.