На Київщині відновлено могилу воїнів Армії УНР. ФОТО

У місті Боярка (Київська область) відбулось урочисте освячення комплексу поховань військовослужбовців Армії Української Народної Республіки. Того самого комплексу, який окремі боярські "активісти" називали "фашистським".

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У 1918-1919 роках волосне містечко Будаївка (тепер у складі Боярки) стало місцем погребіння шести вояків Армії УНР, які загинули в боротьбі за незалежну Україну.

Могили воїнів проіснували недовго. Вже у 1924 році більшовики розпочали нищення цвинтаря: пам’ятники руйнували та скидали до великих ям, могили рівняли із землею. Разом із цивільними похованнями були ліквідовані і вояцькі.

У 2009 році боярський краєзнавець Сергій Лисенко віднайшов архівні документи про могили українських воїнів.

 

З 2009 по 2011 рік дослідники проводили архівну роботу: було встановлено імена всіх шести бійців, їх військові ранги, дати народження і смерті, приблизні місця поховань. Згодом виконком Боярської міськради дав дозвіл на відновлення знищених комуністами могил.

Загалом у роботі над проектом взяли участь понад 100 жертводавців та волонтерів.

Під час урочистостей почесну варту несли ліцеїсти-богунівці та клуб військово-історичної реконструкції "Чота пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії Армії УНР". Кілька сотень городян прийшли вшанувати воїнів та цивільних будаївців, які спочивають на старому кладовищі.

 

За даними "Героїки", на території України лишається близько 2000 могил козаків та старшин Армії УНР, які ще можна віднайти та відновити.

Як відомо, під час відновлення поховання шестеро жінок, які представились мешканками Боярки, спробували спровокувати перехожих до знищення могил. Однак перехожі до закликів "викопувати фашистьску нечисть" і "українських бандитів" ставились або негативно, або байдуже.

Хто похований на старому боярському кладовищі:

Бандура Панкратій – бунчужний 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Любченко Іван – стрілець 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Бабич Пимен – стрілець Скорострільної сотні Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Данильченко Федір – козак, прибув від Сердюків. Розстріляний у листопаді 1918 року.  

Михайло Карпєкін – сотник Дніпровського полку. Народився у 1893 році в селі Виблі Чернігівської губернії. Загинув 3 грудня 1918 р.

Михайло Ольшанський – козак Корпусу Січових Стрільців. Уродженець Галичини (1898 р.н.), загинув 23 січня 1919 року у бою з більшовиками.

Дивіться також інші матеріали за темою "УНР"

Незалежна Україна

Ніхто не міг сказати, скільки людей під Верховною Радою: тисячі, десятки тисяч? А може, всі сто тисяч? Депутати, які проходили крізь натовп, не знали точного числа. Був сонячний суботній ранок 24 серпня.

100 книг Незалежності. "Історична правда" рекомендує

Перелік видань, які вийшли за часів незалежності і які дають можливість пізнати історію України, Європи, наших сусідів, окремих людей і явищ. І які роблять це з різних перспектив. Певні, що час, витрачений на читання не буде втраченим.

Українці. Найнещасливіша нація чотирьох континентів

Українці — найнещасливіша нація Європи, обох Америк та Австралії. Таким є підсумок нашого розвитку напередодні 28-ї річниці Незалежности. Як українці змінювалися протягом років Незалежності? Чому ми впритул не помічаємо, що насправді Україна — не Уганда!?

Український парад у столиці Росії

Мрія? Ні – це вже було. І не один раз. Побутує думка, що в нашій історії мало світлих сторінок і перемог. Грандіозний український військовий парад в столиці Росії: як це було?