Про це повідомляє iPress із посиланням на "Ґазету Виборчу".
Борусевіч відповів на закиди з боку політиків опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS), що вимагали оголошення 11 липня днем мучеництва кресов'яків, але не змогли знайти підтримки в урядової партії "Громадянська платформа",
За словами Борусевіча, у Польщі немає днів пам'яті жертв ані нацистської Німеччини, ані радянського комунізму, хоча у двох останніх випадках жертв було значно більше, ніж під час Волинської трагедії.
Крім того, голова Сенату вважає, що поняттям геноциду слід послуговуватися дуже обережно, "щоб у майбутньому не наразитися на подібні звинувачення від інших сторін".
На думку Борусевіча, українці теж можуть звинуватити поляків у геноциді — йдеться про напади Армії Крайової на українців у 1944 році. Ці напади були здійснені "що найгірше, на іншій території, і щодо інших українців, ніж тих, яких можна було б звинувачувати у Волинському злочині".
За його словами, резолюція Сенату жодним чином не спрямована проти української держави, "бо такої в 1943 році не існувало".
Борусевіч зазначив, що під час візиту до України спілкувався з представниками партії "Свобода" і просив про "стриманість у справі Волині": "удалося проявити стриманість і розповісти правду про ті часи"
Голова Сенату припустив, що резолюція Сенату може викликати негативні реакції деяких місцевих рад. "Але не припускаю такої реакції на рівні парламенту", додав він.
Як відомо, у червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".
Тоді ж комісія Сейму (нижня палата парламенту Польщі) розглянула шість проектів резолюції щодо 70-річчя Волинської трагедії. Тільки в одному проекті - від правлячої партії - в тексті резолюції немає слова "геноцид".
У квітні 2013 року в Сеймі Польщі було зареєстровано проект резолюції про визнання ОУН, УПА й дивізії "Галичина" злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр".
У березні 2013 року своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів. У квітні з закликами до взаємного прощення виступили римо-католики Волині.
Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є "нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.
Тоді ж голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.
Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.
Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.
Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку переклав провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, назвавши трагедію "різаниною" і "геноцидом".
У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.
Більше матеріалів на тему конфлікту 1940-х читайте у темі "Волинська трагедія"