Спецпроект

Під Луцьком відкрили пам'ятник українцям, убитим у 1943 році. ФОТО

У селі Вікторяни (Луцький район Волинської області) відкрили пам’ятник загиблим односельчанам, яких спалили у 1943 році під час Волинської трагедії. На пам'ятнику не звинувачують поляків, котрі могли бути причетними до знищення села.

Про це повідомляє "Під прицілом".

"В часи війни за участі німців в селі почалися постійні грабежі на напади на мешканців, - зазначають волинські журналісти. - Відтак, у двадцятих числах червня 1943 року невідомі особи спалили сусіднє село Дідовець".

За повідомленням видання, на тому хуторі жили сім’ї польської національності. Ніхто із мешканців хутору не постраждав - таким чином, їх просто налякали, аби вони покинули українську територію. Однак поляків такий учинок обурив.

"Підозрюючи у злочині вікторянців, вони [поляки] звернулися до німецької жандармерії у Луцьку з проханням розібратися, - пише видання. - Таким чином, німці спалили будинки у селі і вбили кількох мирних жителів. Після цього, дорогою до Луцька їх обстріляли невідомі. Місцеві мешканці розповідають, що гітлерівців було убито, проте фактів, які б це підтверджували, немає".

23 червня до села Вікторяни увірвалася каральна експедиція німців, які повністю спалили село. Відтак згоріли всі 33 хати та 29 мирних мешканців.

Жителі Вікторян припускають, що їхнє село того зловісного літнього дня могли спалити саме поляки, які напряму підкорялися німецькому командуванню.

Показово, що на пам'ятнику немає напису, який би звинувачував поляків. Ось це справжнє примирення

Сьогодні у селі проживає близько 45 людей, більшість із яких пенсіонери.

Монумент відкрито біля пам'ятника вікторянцям, загиблим на фронтах Другої світової

Місцеві мешканці не забувають своєї історії, а тому встановили пам’ятник жителям села Вікторяни, спаленим 23 червня 1943 року. На монументі - перелік імен усіх загиблих.

"Нас було 9 душ, мама нас ховала. Коли вбили батька, мама зомліла. Ми були такі налякані, не знали, що робити, вже почали оплакувати маму, а не загиблого батька. Все спалили, одна тільки бляха лежала, їсти нема що, вдіти нема…", - розповідає очевидиця тих подій Ірина Веремчук.

Всі фото: p-p.com.ua

Варто зауважити, що місцева влада не брала участі у фінансуванні встановлення пам’ятнику. Цим займався виходець Вікторян - депутат Луцької районної ради Вадим Веремчук. Саме його рідня опинилась у числі загиблих 23 червня 1943 року.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку переклав провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, назвавши трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.