Спецпроект

В Гостиному дворі пропонують відкрити музей Сагайдачного

Голова парламентського підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини, народний депутат України, Олександр Бригинець, пропонує створити Музей гетьмана України Петра Сагайдачного у приміщенні Гостинного двору в Києві.

Про це пише unian.net.

Відповідний проект постанови № 2174а про святкування 400-річчя гетьманства Сагайдачного Бригинець зареєстрував у Верховній Раді України.

"400-річчя гетьманства Сагайдачного - це велика подія, як і постать гетьмана, якому потрібно віддати належне. Безумовно, поруч з пам'ятником Сагайдачному, який встановлений на Контрактовій площі в Києві, має з'явитися і музей, присвяченій цьому видатному українцю. Кращого місця ніж Гостинний двір (звичайно не весь, а якась його частина), важко підшукати ", - вважає Бригинець.

На переконання депутата, постанова дозволить не тільки віддати належне Сагайдачному, але і допомогти врятувати Гостинний двір від перетворення його на торговельний центр. "Ніяких причин не створити в Гостиному дворі цей музей немає. Адже з юридичної точки зору, його приміщення є досі державним. Тому, якщо ВР проголосує за цю постанову, нічого не заважатиме передати частину Гостиного двору під музей. Упевнений, що київська громада підтримає цю ідею ", - переконаний Бригинець. 

Гетьман Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) - один з найбільш славних і талановитих козацьких вождів і полководців, який з однаковим успіхом діяв і на полі бою, і в галузі дипломатії. Під час свого гетьманства Сагайдачний провів реформу війська на Січі, основною суттю якої було підвищення організації, дисципліни і боєздатності козацького війська. Він перетворив партизанські загони козаків у регулярне військо, усунув з їхнього життя елементи розбійної вольниці, навів сувору дисципліну. Помер гетьман України Сагайдачний 10 квітня 1622 і похований у Києво-Братському монастирі. Майже все своє майно й маєтки він заповів Київській та Львівській братським школам.

Свого часу Київрада відмовилась включити до порядку денного засідання 20 грудня 2012 року проект рішення про скасування рішення про передачу ПАТ "Укрреставрація" земельної ділянки на Контрактовій площі для реконструкції будівлі Гостинного двору у торговельний центр.

Теми

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".