Спецпроект

Польські українці протестують проти реконструкції Волинської трагедії

Об’єднання українців у Польщі оприлюднило заяву-протест проти планів інсценізації під заголовком "Історична реконструкція – ВОЛИНЬ 1943–2013".

Об’єднання українців у Польщі оприлюднило заяву-протест проти планів інсценізації під заголовком "Історична реконструкція – ВОЛИНЬ 1943–2013". Інсценізація має відбутися 20-го липня у місцевості Радимно в Підкарпатському воєводстві, повідомляє українська служба Польського радіо

У документі написано, що незрозумілими є мотиви, які схилили організаторів "реконструкції" вшанувати пам’ять польських жертв чистки на Волині. Убитим належні шана, молитва і гідне поховання. А сучасним поколінням поляків та українців – щоб зробити все, аби подібної драми не трапилося ніколи в майбутньому.

Особливий протест викликає те, що планована "реконструкція" відбувається на землях, де в 1944–47 роках жертвами масових злочинів були громадяни Польщі української національності.

До місцевої адміністрації Радимна, воєводської влади Підкарпаття та органів, покликаних піклуватися про забезпечення громадської безпеки, автори протесту звертаються з закликом зупинити "реконструкцію" в Радимні. Адже вона не служить вшануванню пам’яті польських жертв трагедії та Волині, пробуджує негативні стереотипи українців, навчаючи молоде покоління поляків ненависті до своїх українських сусідів. На такого типу "реконструкціях" не можна побудувати добросусідських польсько-українських відносин.

Під документом підписалися голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима та секретар Головної управи організації Мирослав Купич.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існуютьрізні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.