У Криму реконструюють Балаклавський бій 1854 року. ФОТО

У Севастополі відбудеться військово-історичний фестиваль "Балаклавська балада" - в пам'ять подій Кримської війни 1853-56 років. Покажуть смертельну атаку легкої бригади британської кавалерії - на землі і... в повітрі.

Центральна подія фестивалю - військово-історична реконструкція основних епізодів одного з ключових боїв Кримської війни і першої облоги міста - Балаклавської битви, в тому числі і драматичної атаки легкої кавалерії на артилерійські позиції.

Час і місце заходу: 6 липня о 14:00. Балаклавська долина, селище Первомайське, район Федюхіних висот.

Вхід вільний.

 "Долина смертної тіні" - дорога під Севастополем, усіяна гарматними ядрами. Фото Роберта Фентона, 1855 рік

Над "Долиною смерті" пілотами клубу любителів старовинної авіації "Air Squadron" (Британія) на 27 літаках різних типів буде представлена ​​"Балаклавська балада" - алегорія атаки англійської легкої кавалерії, кульмінаційного моменту Балаклавського бою.

 Похвилинний таймлайн атаки легкої бригади. Сірі цятки - кількість залпів, здійснених гарматами по кавалеристаx із фронту і флангів протягом атаки. А ще ж стріляли і під час відступу...

Учасники фестивалю: Українські та російські військово-історичні клуби та британський клуб любителів старовинної авіації "Air Squadron".

Як відомо, під Бахчисараєм уже кілька років поспіль відбувається військово-історичний фестиваль "Альмінське діло", присвячений Кримській війні.

Східна війна 1853-1856 років велася між Російською імперією й коаліцією Англії, Франції і Туреччини за контроль над протоками з Чорного у Середземне море і нинішніми територіями Румунії та Молдавії. Основні бойові дії розгорталися в Криму, тому війна увійшла у світову історіографію як Кримська.

У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Українці брали участь у боях на обох сторонах фронту, переважно у складі імперської армії та флоту.

 Солдати і офіцери 13-го полку легких драгунів, які залишилися в живих після атаки легкої бригади. Фото Роберта Фентона, 1855 рік

Найбільш драматичною в історії війни вважається катастрофічна за наслідками (здійснена через "зіпсований телефон" усних розпоряджень) атака британської кавалерії під командуванням лорда Кардігана на артилерійські позиції російської імператорської армії під час Балаклавської битви 25 жовтня 1854 року.

Розгляд атаки легкої кавалерії у британському парламенті дивіться у стенограмі засідання Палати громад 29 березня 1855 року.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кримська війна"

Інші матеріали за темою "Фестивалі"

Інші матеріали за темою "Реконструкція"

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.