У Грузії поставили ще одного Сталіна. І одразу ж облили фарбою. ФОТО

Прем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі пообіцяв, що влада розберуться з ситуацією, пов'язаною з установкою пам'ятника керівникові СРСР у 1924-1954 рр. Йосипу Сталіну (Джугашвілі) в місті Телаві.

Пам'ятник радянському вождю був встановлений 1 вересня біля меморіалу героям Другої світової війни в Телаві при організації Спілки ветеранів та міжнародної організації "Сталініст".

У той же день, пізно ввечері, невідомі на знак протесту облили його червоною фарбою, повідомляє News Georgia.

"Я дуже педантично, обережно, але негативно - ясна річ, негативно - оцінюю діяльність Сталіна, - заявив Інванішвілі. - Це моє ставлення до цієї особистості. Що стосується пам'ятника, ми це з'ясуємо і відповідним чином відреагуємо", - заявив Іванішвілі.

Фігура Сталіна, додана до пам'ятника героям Другої світової в Телаві

Раніше голова сакребуло (міськрада) Телаві Димітрій Бочорідзе заявив, що міськрада не давала дозволу на встановлення пам'ятника.

 Пам'ятник через кілька годин біля встановлення. Фото:

У листопаді 2012 року у грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Сталіну, демонтований у 2011-му.

У липні 2013 року повідомлялося про намір властей грузинського міста Горі відбудувати пам'ятник Сталіну, знесений у 2010 році.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

У 2010 році Апеляційний суд Києва визнав Сталіна одним із винних у вчиненні геноциду громадян УРСР у 1932-33 роках.

За даними соціологічних опитувань, 74% громадян України вважають Сталіна жорстоким тираном, позитивно до його постатті ставляться 22% українців.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.