Інститути археографії та сходознавства НАНУ поки що не ліквідують

Питання про ліквідацію Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського на засіданні президії Національної академії наук не розглядалося.

Про це ІП повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства.

Рішення щодо ліквідації інститутів так і не було внесено до порядку денного засідання президії НАНУ,

"Ми свідомі того, що це лише перший результат зусиль співробітників Інституту, який був би неможливий без величезної підтримки українського громадянського суспільства, а також учених з інших наукових установ та університетів України та багатьох провідних українознавців США, Канади, Англії, Італії, Австралії", йдеться у листі інституту.

Автори листа обіцяють "своїми науковими працями дати гідну відповідь опонентам та виправдати довіру всіх, хто нас підтримав".

Ще перед засіданням президії Академії академік-секретар відділення історії, філософії й права НАНУ Олексій Онищенко заявив, що "до порядку денного питання об'єднання не внесене", повідомляє Комерсант

"Ви зняли це питання з порядку денного, побоявшись суспільного резонансу. Проведіть експертні слухання про необхідність таких змін, а поки розблокуйте роботу інститутів — дайте нам призначити собі керівництво й перереєструйте нарешті ради по захисту дисертацій",— відповідали протестувальники, які проводили пікет проти реорганізації. 

Фото: radiownet.pl

Через годину після початку засідання президії Онищенко знову вийшов до мітингувальників і заявив, що ніяких рішень про об'єднання установ не ухвалювалося. 

Втім, керівництво НАНУ поки не має наміру відмовлятися від планів по реорганізації інститутів. 

"Об'єднання необхідне, оскільки цей інститут дублює роботу Інституту історії України. Тому із частини їхніх співробітників необхідно створити Археографічну комісію, а інших... розподілити по різних відділах", — заявив директор Інституту археології Петро Толочко.

Тим часом Олексій Онищенко продовжував повторювати, що всі робочі місця будуть збережені, а рішення про оптимізацію структури НАНУ буде спрямовано на додаткове вивчення.

Як відомо, днями колективи Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського повідомили про плани ліквідації закладів.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.