Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

Донецький міський голова Олександр Лукʼянченко заявиви, що у бюджеті міста наразі немає грошей на реконструкцію школи №5 та унікальних мозаїк на її стінах.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

"Якщо все інше не зробити, то мозаїка зовсім не буде виглядати нормально, – заявив Лукʼянченко. – Тому потрібно комплексно. А на комплексну реконструкцію у нас поки грошей немає".

Донецький міський голова пообіцяв перевірити, чи входить школа з мозаїками у вже створений перелік обʼєктів реконструкції.

 Загалом на стінах школи 8 панно на торцях класів (площею 10 кв.м.) і одне центральне (площею 130 кв.м.). Це панно "Космос" на торці класу. Фото: infodon.org.ua

Мозаїки, площа яких сягає 200 квадратних метрів, у 60-х роках минулого століття створили художники-монументалісти Алла Горська (київська художниця, дисидентка, убита в 1970-му за досі нез'ясованих обставин), Григорій Синиця (автор проекту), Галина Зубченко, Віктор Зарецький та інші.

 Панно "Стихія води". Фото: rferl.org

У 2012 році мозаїки внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, однак грошей на реставрацію ані місто, в комунальній власності якого є школа, ані держава так і не виділили.

Панно "Верба". Фото: chtoby-pomnili.com

Станом на 2008 рік, коли 35% площі мозаїки потребували реставрації, вартість процесу оцінювали у 200 тисяч гривень.

Фрагмент панно "Надра"

Мозаїки у Донецьку - одні з небагатьох уцілілих монументальних художніх композицій авторства Алли Горської. Частину її творів було знищено КГБ, зокрема, вітраж у холі Київського університету імені Шевченка.

Центральне панно "Прометеї" - шахтар, який передає вогонь металургу. Спершу проект передбачав, що тут буде панно "Україна" - українка з книгою і діти, які тягнуться до знань. Тодішня донецька влада підтримувала такий проект, але в Києві "зарубали" панно, розцінивши його як прояв націоналізму

Архітектором експериментальної школи №5 у Донецьку (збудована у 1966 році) був легендарний український зодчий Йосип Каракіс.

Дивіться також інші матеріали за темами "Живопис" та "УРСР"

Путч у Москві у серпні 1991 року. Як реагувала Україна

Очевидці з радістю згадують момент, коли донецькі шахтарі теж постановили не визнавати розпорядження путчистів із ГКЧП і оголосили про безстроковий політичний страйк, вимагаючи заборони КПРС.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.