Спецпроект

Голодомор загальмував формування політичної нації - історик

Одним з наслідків Голодомору стало гальмування процесу формування української політичної нації.

Про це в інтерв'ю "Голосу Америки" заявила старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич.

На думку науковця (Гриневич є автором дослідження "Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927-1933"), Україна досі відчуває наслідки тих подій.

Гриневич зазначила, що заперечення того, що Голодомор був актом геноциду проти українського народу, найімовірніше, є наслідком непоінформованості або політичної заангажованості.

"Держава надто мало сьогодні робить для того, щоб наукові знання популяризувалися, - наголосила історик, додавши, що частина людей не хоче знати факти про Голодомор. - Міфологізоване знання змінити неможливо. Якщо у людини є якісь стереотипи, вона не прагне нового знання, вона просто вірить".

На думку Гриневич, наукові докази [того, щодо Голодомор був спробою геноциду населення УРСР] існують, решта - політика.

Також історик припустила, що серед людей, які не вважають Голодомор геноцидом, можуть бути нащадки його організаторів.

За останніми соціологічними дослідженнями, 66% українців вважають Голодомор геноцидом, 22% заперечують таке твердження.

На сьогодні Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили 23 країни світу: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі.

Читайте також на ІП конспект лекції Людмили Гриневич: "Ще в 1930-му проти радянської влади повстав 1 млн українців"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.