Спецпроект

НКВД переслідував галичан і волинян, які допомагали в Голодомор

Коли у 1939-му в Західну Україну прийшла радянська влада, то вона арештувала частину активістів, які допомагали українцям під час Голодомору 1932-33 років.

Про це під час презентації у Львові книги "Людяність у нелюдяний час" розповів кандидат історичних наук, автор монографії "Західна Україна і Голодомор 1932-1933 рр." Ярослав Папуга.

На початку 1930-х років із Західної України ще можна було пересилати посилки з продуктами для наддніпрянців. Але під час Голодомору політика радянської влади змінилась – вона вирішила заробити на людському горі.

За словами історика, для того, щоб переслати посилку, треба було доплатити ще велику суму грошей. Пересилали й готівку – американські долари чи польські злоті, за які у спеціальних магазинах за завищеними цінами можна було купити продукти.

Історик наголосив, що у липні 1933 році у Західній Україні було створено спеціальний громадський комітет для допомоги голодуючим.

"До кінця року комітет збирав кошти. Частину з них було витрачено на міжнародну діяльність, щоб донести інформацію про Голодомор до світу, - зазначив Папуга. - Більшу частину переслали голодуючим. Подібні комітети були створені практично всюди, де була українська діаспора – у Франції, Великобританії, Бельгії та ін. Координатором їхньої діяльності був саме львівський комітет".

Були випадки, коли голодуючим із Української соціалістичної радянської республіки вдавалось утекти на Західну Україну через радянсько-польський кордон.

Українці, які жили у цій прикордонній зоні, вимагали від польської влади, щоб вона дозволила наддніпрянцям залишитись. У більшості випадків польська влада лояльно до цього ставилась, хоча були випадки, що і перешкоджала українцям.

Особливо, коли було заплановано на 29 жовтня 1933 р. День жалоби і протесту – у цей день по всьому світі українці виступали проти Голодомору. У деяких місцевостях були випадки, що за кілька днів до цього польська влада затримувала українських активістів, а після проведення заходу випускала їх на волю.

Теодор Данилів із Бучацького повіту Тернопільського воєводства у своїх спогадах згадував, що коли його у 1939 році викликали у міліцію на допит, то основним звинуваченням була антирадянська пропаганда у 1933 р. Коли у концтаборах він розповідав наддніпрянцям про допомогу із Західної України – вони навіть не знали, що робились такі спроби їх порятувати.

Допомога із Західної України під час Голодомору частині людей все ж таки допомогла. Ярослав Папуга розповідає, що у архівах зберігаються тогочасні листи, де наддніпрянці дякують своїм братам з правого берега р.Збруч за допомогу, яка дала їм можливість вижити.

"Однак, це не можна порівнювати з героїзмом українців, які голодували самі і останнє віддавали своїм односельцям", – підкреслив історик.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.