Леніна знову використали для політичних провокацій. ВІДЕО. Оновлено

Під пам'ятником Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві відбулися заворушення. Невідомі у чорних масках, у кількості близько 150 осіб, намагалися зруйнувати пам’ятник і влаштували побоїще з "Беркутом".

Як свідчить кореспондент УП, "людина в масці, яка кричала "Разом нас багато", кинула каміння у "Беркут" і зникла".

Під час сутичок постраждало мінімум двоє бійців "Беркуту", повідомляє кореспондент Kyiv Post.

Група демонстрантів у масках закидала спецпідрозділ палицями і камінням, "беркутівці" у відповідь застосували світлошумові гранати і сльозогінний газ, від якого постраждали і звичайні перехожі.

Звичайнa міліція зникла з місця подій "майже негайно", свідчить кореспондент Kyiv Post.

Люди у масках накинули на пам'ятник мотузки і пробували його повалити. При цьому один із найактивніших вигукував російською: "Господа, тяните Ленина, б*дь!"

Протестанти у масках, використовуючи газові балончики, відтіснили "Беркут" і загнали його в автобус, який стояв неподалік.

Двох відсталих "беркутівців" побили. Один знайшов укриття у приміщенні ресторану Prego, туди скоро приїхала швидка.

За повідомленням Громадського TV, активісти намагалися перекрити рух на бульварі Шевченка, натягнувши канат.

Через приблизно 5 хвилин "Беркут" повернувся у посиленому складі і розпочав по одному затримувати активістів. Журналісти повідомили, що намагалися затримати депутата від "Свободи" Едуарда Леонова та брата Олега Тягнибока Андрія.

Кілька осіб були затримані. Після цього "Беркут" взяв у кільце пам’ятник Леніна.

Крім "беркутівців", монумент оточили учасники акції без масок, які закликають припинити масові сутички і "тримати оборону, щоб не було провокацій".

Усе місце, де стоїть пам'ятник, оточено. Приїхали ще депутати й закликають усіх іти на Майдан Незалежності – і без провокацій.

Людей дуже багато, маленька площа заповнена людьми. Тих, хто кидав каміння, не видно.

Станом на 21:00 основні сили "Беркуту" розійшлися, залишилося людей 30 – багато зі спецпризначенців пішли до Бессарабки. На підході вже стоїть міліція.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки у 2013 році.

Дивіться також:

Хто стоїть за провокаторами та українофобами?

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорців

Інші матеріали за темою "Провокація"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.