Спецпроект

У Донецьку з'явився музей ДАІ. ФОТО

Він розташувався на третьому поверсі міської автоінспекції.

Про це пише dn.vgorode.ua.

Урочисте відкриття експозиції  приурочили до 22-ї річниці української міліції.

На виставці представлені архівні документи та численні фотографії, які свідчать про роботу Державтоінспекції в 40-80 - х роках минулого століття. Є також посвідчення співробітників і дружинників того часу. Представлені і різноманітні технічні засоби - цілий ряд радарів, телефони, переносні та стаціонарні радіостанції і, звичайно, колекція жезлів працівників ДАІ.

У центрі експозиції височить муляж співробітника Державтоінспекції на мотоциклі тих часів, на якому даішники в 70 - 80-х роках наздоганяли порушників.

 

Муляж, до речі, поставили на тлі зображення самого центру міста - бібліотеки імені Крупської . А на стелю музею спроектовано зображення патрульного вертольота, який здійснював нагляд за рухом транспорту.

Окрема частина виставки присвячена донетчанці Лідії Овчаренко, яку також називають господинею Бранденбурзьких воріт. Лідія Андріївна під час Другої світової війни була регулювальницею на військовій дорозі 4-го Українського фронту. Стояла вона з жезлом і біля Бранденбурзьких воріт у травні 1945 року. Тут її і зобразив фотограф на знімку, який потім обійшов безліч журналів в Союзі та за кордоном. Після війни Лідія Андріївна повернулася в Донецьк і працювала вчителем у школі №13. 

Багато експонатів  музею подарували або співробітники ДАІ, або їх родичі. У майбутньому з ознайомлювальними екскурсіями сюди обіцяють пускати всіх бажаючих.

Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.