Спецпроект

З'ЯВИВСЯ МУЗЕЙ КРИМСЬКИХ ТАТАР

У Судаку працює приватний музей історії кримських татар.

Його відкрив учасник кримськотатарського національного руху Ільвер Аметов, повідомляє Krymtatar.in.ua із посиланням на прес-службу Меджлісу.

У музеї експонується приватна колекція раритетних, антикварних і унікальних речей, що оповідають про історію кримськотатарського народу та його національний рух.

Протягом довгих років Ільвер Аметов скрупульозно збирав експонати і продовжує поповнювати свою колекцію. Музей було відкрито два роки тому.

"Все почалося з глиняного глечика, який мій батько в ніч масової депортації 18 травня 1944 року кримськотатарського народу з Криму, наповнив зернами пшениці, – розповів Ільвер Аметов. – Вміст глечика на певний час став порятунком для нашої сім’ї по дорозі в місця заслання, і майже через 50 років, цей глиняний глечик повернувся з нашою сім’єю знову в рідні місця мого батька. По суті, глечик став першим історичним експонатом у моїй колекції".

Серед експонатів музею можна зустріти безліч оригінальних предметів, датованих, зокрема, і періодом середньовіччя. Це різноманітні види національної зброї, гончарні вироби, монети, прикраси, фотографії, предмети побутової культури кримських татар, і навіть копія автентичного одягу середньовічного воїна.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.