Спецпроект

Музей історії Києва шукає старі фотографії і спогади

Музей історії міста Києва розпочинає проект "Київ, якого вже немає". Музей просить киян і гостей міста поділитися своїми спогадами та світлинами з видами Києва.

"Навіть якщо ви не киянин(ка), але вам є що згадати, чим поділитися, долучайтеся", повідомляє ФБ-сторінка музею.

Щоб узяти участь, потрібно лише надіслати електронною поштою - kyivhistorymuseum@gmail.com - фотокартку з її коротким описом.

Музей обіцяє опублікувати всі надіслані фото на ФБ-сторінці.

Фото: FB Музею історії Києва

"Якщо ви не маєте можливості оцифрувати фотографію, то принесіть її до музею і ми відскануємо її для вас, - ідеться в повідомленні. - Поділіться своїми спогадами про кав’ярню, в якій була найкраща в місті кава, про крамницю, де можна було дістати бажану платівку, про тихі вулички, парки та ще сотні місць, з яких складається для вас Київ".

Дивіться також інші матеріали за темою "Київ"

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".