Спецпроект

ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО ГЕНДИРЕКТОРА МУЗЕЮ ШЕВЧЕНКА В КАНЕВІ

В.о. міністра культури України Леонід Новохатько представив колективу Шевченківського національного заповідника в Каневі новопризначеного генерального директора.

Ним став Василь Тулін, який досі працював там на посаді першого заступника. Його призначили замість звільненого восени Василя Коломійця, повідомляє Музейний простір.

За словами Новохатька, серед головних переваг нового гендиректора є те, що він місцевий житель і має культурологічну освіту та досвід роботи на керівних посадах. З Туліним підписали контракт на 5 років.

"Василь Іванович прийшов працювати директором у достатньо непростий час – за місяць до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка, - зазначив чиновник. - Та в нас є всі підстави для того, щоб до цього штурвалу на нинішній фінішній прямі став досвідчений капітан і господарник, науковець і культуролог водночас".

Василь Тулін розпочинав свій шлях із посади директора сільського будинку культури. Закінчив Канівське училище культури і мистецтв, а також Київський державний інститут культури імені О. Корнійчука (нині це Київський національний університет культури і мистецтв).

Тривалий час працював директором та заступником директора з навчальної роботи Канівського училища культури і мистецтв, заступником гендиректора Шевченківського національного заповідника.

Дивіться також інші матеріали за темою "Шевченко"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.