В'ятрович розповів про перші кроки в Інституті нацпам'яті

Новий керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович вважає, що політика історичної пам’яті — це запобіжник від застосування в Україні авторитарних і тоталітарних практик.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Центру досліджень визвольного руху.

На думку В'ятровича, нещодавнє злочинне застосування владою зброї проти мирних демонстрантів є наслідком того, що Україна впродовж 23 років так і не переосмислила минуле і не визначила інструментів подолання наслідків тоталітаризму, не засудила його злочинів.

Тому одним із перших завдань нового керівництва є створення Архіву національної пам’яті, який дасть можливість вивести з-під відання сучасних спецслужб та правоохоронних органів (СБУ, МВС, СЗР) архіви карально-репресивної системи Радянського союзу.

""Цивільність" таких документів забезпечить сталу політику відкритого доступу до них, - заявив новопризначений голова УІНП. - Це важливо, адже вони показують справжню ситуацію в роки панування тоталітарного режиму, особливості його функціонування... Врешті-решт, знання — це запобіжник від повторення злочинів тоталітаризму в сьогоденні".

Також В'ятрович заявив про плани реформування інституту за зразком роботи подібних структур в інших посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи.

"Це органи державної влади зі спеціальним статусом, робота з архівами каральних спецслужб, інформування суспільства про результати наукових досліджень минулого, робота з місцями пам’яті (пам’ятники, музеї, могили людей — жертв репресій, учасників воєн, борців за незалежність)", - наголосив голова УІНП.

За словами історика, завдання УІНП - зробити все, аби кожен мав доступ до фактів, на базі яких робитиме власні висновки, "не нав’язані ніким, особливо державою".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.