Частина російських істориків підтримує агресію у Крим та "Малоросію"

Російські науковці, в тому числі й кандидати історичних наук, підтримали окупацію Криму військами РФ, підписавши "звернення російської громадськості до наукової та творчої інтелігенції".

Про це у Facebook повідомила провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Оксана Юркова.

Укладачем звернення під назвою "Підтримаємо братський український народ!" є такий собі "М.Ю.Кобилінскій".

"Чи могли ми подумати, що доживемо до такого часу, коли російське місто Севастополь стане російським? - пише він. - Дожили! По країні прокотилася хвиля підйому патріотичних почуттів. 24 роки принижували російський народ. І ось воно повернулося, забуте відчуття гордості за країну".

Звернення закликає громадян РФ підтримати Кремль.

"Російські люди в Севастополі, в Криму, в Одесі, в Донецьку, в Харкові піднімаються на боротьбу з бандерівським нацизмом, - ідеться у зверненні. - Нацисти викривають себе фанатичними вигуками: "Слава Україні! Хероями слава!", як це робили гітлерівці . 

Автори звернення стверджують, що в Україні відбувається "насильницька українізація російського населення", зносяться пам'ятники радянським воїнам-визволителям, а Київ "намагаються позбавити високого звання міста-героя".

Підписанти закликають російську владу "проводити рішучу і незалежну політику в інтересах Росії, не звертаючи уваги на стогони західних політиків-русофобів" і заявляють про свою підтримку такої політики.

"Здати Малоросію і Крим - означає зрадити пам'ять наших дідів і прадідів! - ідеться у зверненні. - Коли у сусідів пожежа, то всі поспішають до них на допомогу. Ми повинні всі об'єднатися для всебічної ... допомоги братнім народам України, які зазнали нападу нацистів і бандитів-погромників".

Під зверненням уже підписалися сотні росіян, в тому числі й науковці, серед них багато істориків.

"Шкода, що серед підписантів багато нібито (якщо судити по званнях) професійних істориків, - коментує звернення Оксана Юркова. - Це спантеличує, бо ставить під сумнів їхню кваліфікацію (зазвичай вчені-історики оперують набагато більшим понятійним апаратом, ніж у цьому "зверненні", перевіряють і аналізують факти, зіставляючи велике число різноманітних джерел, а не тільки покладаються на трансльовану російськими телеканалами пропаганду)". 

За словами українського науковця, професійні історики володіють такими категоріями , як "демократія" , "суверенітет" і "невтручання у внутрішні справи суверенної країни", а також концептом "політична нація".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.