Спецпроект

У Волинському музеї - виставка про депортованих із Польщі українців

У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки "Холмщина. Історія трагедії. Події та долі".

Виставка приурочена до 70-ої річниці примусового виселення етнічних українців з території Польщі у 1944-1947 роках, повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені матеріали з фондів закладу. Подані особисті фотодокументальні архіви багатьох родин, депортованих з території Польщі до УРСР. Серед них - особистий архів Надії Горлицької, родина якої більше п’ятдесяти років зберігала одну з найбільших святинь православної церкви – чудотворну ікону Холмської Божої Матері ХI століття.

Матеріали виставки розповідають про життєвий і творчий шлях українського державного і культурного діяча, вченого-мовознавця, історика церкви Митрополита Іларіона (в миру Іван Огієнко).

Окремий великий розділ виставки становлять етнографічні матеріали, протягам багатьох років збережені в родинах холмщаків.

Ряд матеріалів розповідає про сучасну діяльність Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина". Також окрасою виставки стали етнографічні матеріали: це вишитий одяг, рушники, посуд, побутові речі та меблі перевезені з Холмщини.

Виставка підготовлена відділом новітньої історії Волинського краєзнавчого музею, і є вже третьою за відліком експозицією про трагічну долю українців Холмщини, значно доповненою і розширеною за рахунок надходжень до музею нових експонатів.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.