Символом Дня Перемоги пропонують зробити червоний мак. ФОТО

Цього року на офіційних заходах вживатиметься європейський символ пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Його розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Маки нагадують слід від кулі, довкола якого розходиться кров.

Роботу харківчанин надав абсолютно безкоштовно, розповів гендиректор НТКУ Зураб Аласанія.

"Традиційний символ, "георгіївська стрічка", за останні місяці скомпрометований безповоротно, - сказав Аласанія. - Потрібно було щось таке знакове, що символізувало б не свято, яким війна не може бути за визначенням, а пам'ять і скорботу".

Завантажити різні варіанти символу можна тут.

Біля символу логотип містить гасло "Ніколи знову", адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни, та роки воєнного лихоліття: 1939-1945.

 

Офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом цьогоріч пройдуть 8 і 9 травня.

Зокрема, разом із Європою та світом, Україна розпочне вшанування загиблих 8 травня - у день підписання капітуляції нацистською Німеччиною і продовжить традиційно 9 травня.

Зокрема 8-го травня запланована символічна подія "Перша хвилину миру". Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

 

Організація заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності із іншими країнами антигітлерівської коаліції: Британією, Францією, США.

9 травня на День перемоги пам’ять полеглих у боротьбі з нацизмом вшановуватимуть у Парку вічної слави та на Софійській площі.

 У Європі червоний мак є символом пам'яті про загиблих у Першій світовій та інших війнах

Український інститут національної пам’яті закликав медіа та громадськість використовувати червоний мак як український символ традиційних відзначень перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни Європі.

Дивіться також інші матеріали за темами "Символіка", "Історична пам'ять" та "День Перемоги"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.