Спецпроект

Кличко переселить нинішних "майданівців" у заповідник

Київська міська державна адміністрація домовилася із мешканцями наметів на майдані Незалежності й вулиці Хрещатик про переселення на територію пам'ятки архітектури "Земельні укріплення цитаделі з бастіоном Київської фортеці" у Печерському районі.

Про це повідомив мер Києва, голова КМДА Віталій Кличко, пишуть Українські новини.

"Один із найбільших наметів розібрано, їм надано місце тимчасового розташування у фортеці, куди вони переїдуть разом з наметами", - сказав він.

Кличко зазначив, що мерія неодноразово зверталася до людей, які проживають на Майдані із пропозицією переїхати в інші будівлі з метою звільнення проїзної частини на вулиці Хрещатик, оскільки їх розміщення там перешкоджає нормальному транспортному руху в центрі столиці.

"Ніякого силового зачищення Майдану не передбачається, але заяви деяких людей з погрозою, що "ми спалимо мерію"... Ми не для того відновлювали будівлю, щоб потім чути такі погрози", - додав Кличко.

Він наголосив, що місту необхідно повертатися до нормального життя, а перестрілка в ніч на понеділок на майдані Незалежності не є стабілізуючим чинником для Києва.

Кличко заявляє про відсутність єдиного центру впливу на людей, які проживають у наметах на майдані Незалежності, через їх приналежність до різних формувань.

Раніше Кличко заявив про 1 тис. людей, які проживають у наметах на Майдані й Хрещатику.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історико-археологічного музею займає 140 гектарів.

У червні 2014 року повідомлялося про продовження забудови території пам'ятки.

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу одного з укріплень фортеці - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.