"Геть війну, хай живе автономія України!" Виставка про Першу світову у Дніпрі

У Дніпропетровську відкрилася документальна виставка "Катеринославщина у Першій світовій. 1914-1918. До 100-річчя початку війни".

Про це повідомляє офіційний сайт Державної архівної служби України.

Виставка працює у приміщенні Держархіву Дніпропетровської області (Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 89). Вона триватиме до 15 серпня 2014 року.

На виставці представлені документи, які висвітлюють події війни на території Катеринославської губернії Російської імперії.

У розділі виставки "Друга Вітчизняна війна Російської імперії" розміщені маніфести Миколи ІІ про оголошення Німеччиною і Австро-Угорщиною війни Росії, матеріали про прийом імператором членів Державної Ради і Державної думи у зв'язку з початком війни.

Документи окремого стенду розповідають про підготовку та хід візиту Миколи ІІ до м. Катеринослава у 1915 році.

На стенді представлені фотографії перебування царя в місті, телеграма про прийом царем депутації учениць Маріїнської дворянської жіночої гімназії, доповідь управляючого казенною палатою про економічний та соціальний стан губернії у зв’язку з приїздом імператора.

Рапорт губернатора царю про стан справ у губернії у зв’язку з участю Росії у війні містить, зокрема, інформацію про військові частини, лазарети для поранених воїнів, надання допомоги родинам воїнів.

У розділі виставки "Будні війни" розміщено телеграми про розквартирування військових частин, переведення Маріуполя та його порту на військовий стан, роздавальну відомість для отримання продовольчої допомоги родинам нижніх чинів і ратникам ополчення в с. Катещине.

Експонується фото хворих і поранених солдатів у палаті 2-го катеринославського міського шпиталю. Представлені списки працівників лазаретів м. Катеринослава, документи про необхідність нагородження осіб, що опікувалися пораненими.

Окремий стенд присвячений боротьбі зі шпигунами та диверсантами противника. Тут представлено листи контррозвідувального відділення Штабу Одеського військового округу до Катеринославського губернського жандармського управління про осіб, що підозрювалися у шпигунстві, фото, списки осіб, які розшукувалися поліцією, лист начальника губернського жандармського управління катеринославському поліцмейстеру про замах на диверсії у військових закладах і на оборонних заводах.

Документи стенду "Військовополонені противника" розповідають про заходи з охорони військовополонених, праця яких використовувалася на підприємствах і в сільських господарствах. Серед документів виставки – відомості про кількість задіяних на роботах на Дніпровському заводі військовополонених.

У Першій світовій війні вперше було застосовано хімічну зброю, тому війну іноді називали "війною хіміків". На виставці розміщено звіт про діяльність газової секції Катеринославського комітету Всеросійського земського союзу й Союзу міст.

У розділі "Призов до армії та дезертирство" серед інших документів експонуються лист Анастасівського волосного правління про призов новобранців 1898 року народження, циркулярний лист Катеринославського повітового комісара про посилення боротьби з дезертирством із залученням місцевої влади та населення, доповідь начальника губернського жандармського управління на ім’я губернатора про арешт групи осіб, які збиралися розповсюджувати антивоєнні прокламації та проводити вуличні демонстрації під час призову новобранців.

На стенді "Військова цензура" представлені циркулярні листи начальників Київського і Катеринославського поштово-телеграфних округів про спосіб шифрування телеграм, про необхідність припинення розповсюдження сумнівних телеграм за підписом "Ставка" з інформаціями про події на фронті, про відкриття контррозвідувального пункту в м. Катеринославі та ін.

Про останні місяці війни йдеться в циркулярних листах Київського поштово-телеграфного округу щодо розслідування протизаконних дій колишніх міністрів царського уряду та колишнього імператора Миколи ІІ, перегляду та вилучення кореспонденції осіб, що повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності (Ульянова-Леніна, Зінов’єва, Луначарського, Коллонтай та ін.).

Серед документів – телеграма військово-революційного штабу охорони Катеринославської залізниці про перехід залізниці на військовий стан, листівка Української соціал-демократичної робітничої партії з призовом "Геть війну, хай живе революція, хай живе автономія України!".

Як відомо, у червні 2014 року у Берліні відкрилася масштабна виставка артефактів Першої світової.

У січні 2014 року відкривася європейський віртуальний архів "Europeana 1914-1918", на якому розміщено 500 тисяч оцифрованих артефактів часів Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Також: "Битва під Ковелем, 1916 рік. Окопний щоденник"

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.