Спецпроект

У Горлівці під загрозою найбільша колекція картин Реріха

Міжнародний Центр Реріхів та Міжнародний комітет зі збереження спадщини Реріхів закликали президента України Петра Порошенка "зробити все можливе", щоб не допустити руйнування художнього музею в місті Горлівка.

Про це повідомляє Культпростір.

Реріхівці (громадська організація з головним офісом у Москві) нагадують, що в Горлівці в результаті застосування важких видів озброєння відбулися значні руйнування міської інфраструктури.

Горлівський художній музей створений у 1959 році. В ньому зберігається найбільша колекція картин Миколи Реріха: двадцять вісім творів (періоду з 1893-го по 1916-й). У музеї також є шедеври І.Айвазовського, К.Маковского, Г.М'ясоєдова, К.Сомова, А.Бенуа.

 Микола Реріх, "Старий Псков"

Представлена ​​колекція видатних українських майстрів: М.Пимоненка, В.Орловський, Т.Яблонської, В.Зарецького, С.Шишко, М.Дерегуса.

Перлина горлівського зібрання - роботи геніального українського живописця Миколи Глущенка (картини відображають творчий період середини ХХ століття).

Міністерство культури зв'язалося з представниками Горлівського художнього музею (ГХМ), повідомляє видання.

"Ні наше, ні силові відомства, на жаль, не можуть повністю забезпечити охорону культурної спадщини на територіях, тимчасово контрольованих незаконними збройними формуваннями", - зазначила заступник міністра культури Олеся Островська.

За словами замміністра, наразі визначено схему взаємодії з питань ГХМ між Національною гвардією України і місцевими органами влади. Також Міністерством культури розроблено схеми оперативного інформування та необхідних дій на випадок "ускладнення обстановки".

 "Могила вікінга"

"Були направлені листи-інструкції ... проходить постійне інформування в телефонному режимі щодо здійснення екстрених заходів для збереження культурних цінностей, - повідомила Островська. - Постійно проводиться моніторинг ситуації".

Урядовець наголосила, що управління культури Луганської та Донецької обласних держадміністрацій повідомили про закриття музеїв на час проведення антитерористичної операції в окупованих частинах двох областей.

Як відомо, Горлівка є одним із найважливіших опорних пунктів російських терористів, в місті - значна кількість російських терористів. Представники антитерористичних сил України заявили про повне оточення Горлівки.

Нагадаємо, у лютому 2014 року фондосховища Українського дому в Києві були пограбовані. Сталося це після того, як будівлю захопили захопили Внутрішні війська МВС.

У січні 2014 року, після початку протистоянь на вулиці Грушевського, київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею (НХМУ), який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

В музеї, який розташовувався у близькому тилу лав ВВ і "Беркута", було введено спеціальний режим зберігання експонатів, до 15 березня музей не працював. Під час "битви на Грушевського" будівля й експонати НХМУ не постраждали.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".