Викрадено експонати приватного музея Трипілля

Викрадено експонати приватного музею трипільської культури "Прадавня Аратта-Україна", що знаходиться у селі Трипілля Обухівського району Київської області.

Про це повідомив голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Нагадаємо, влітку 2012 року музейний заклад припинив свою діяльність внаслідок приватного конфлікту серед власників.

"Один із засновників музею всупереч статуту, таємно без згоди інших трьох засновників, уклав договір про продаж приміщення, - зазначив Бригинець. - На територію музею була приставлена охорона, яка не допускала в приміщення інших співзасновників і колектив музею".

За словами нардепа, після згаданих подій один зі співзасновників вирішив забрати свою частину археологічних експонатів музею, і після тривалої боротьби з незаконним власником будівлі таки зміг потрапити всередину колишнього музею, де не знайшов жодного експонату.

Викликану на місце міліцію не пустили всередину. Інших дій щодо звернення скаржника - бодай з’ясування обставин - правоохоронники не здійснили.

У зв’язку із цим співвласник музею звернувся до Генпрокуратури з колективною заявою про вчинення новим власником будівлі (яким виявився член Партії Регіонів) кримінального правопорушення.

"За цей час встиг змінитися генпрокурор [призначили Ярему], проте відповідь на звернення заявники так і не отримали, - наголосив Бригинець. - Вони досі не знають, чи внесено справу щодо незаконного  заволодіння музейними експонатами в Єдиний реєстр досудових розслідувань".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.