З Донецька і Луганська не вивозили державні архіви

Документи з державних архівів на Донеччині й Луганщині нікуди не вивозилися, а співробітники цих установ продовжують працювати у можливому для них режимі. Жоден із цих документів не знищений.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника голови Укрдержархіву Ольгу Музичук.

За її словами, працівники держархівів на сході досі ходять на роботу, працюючи по півдня і власними силами охороняючи будівлі.

"Півтора мільйони документів Національного архівного фонду зберігаються в Державному архіві Луганської області, - зазначила Музичук. - І близько двох мільйонів документів - у Державному архіві Донецької області".

Музичук наголосила, що вивезти документи з Донецька й Луганська, де вони зберігаються у чотирьох дев'ятиповерхівках, наразі неможливо.

Чиновник додала, що жоден архівний документ не вивезений також і з держархіву тимчасово окупованого Криму.

Вона підкреслила, що основний принцип, за яким працюють усі архіви світу, це - принцип неподільності, тож усі документи повинні знаходитися там, де вони створені або прийняті на зберігання, навіть незважаючи на перепідпорядкування території іншій державі.

Як відомо, в Україні досі не призначено керівника Державної служби архівів замість звільненої у квітні 2014 року комуністки Ольги Гінзбург.

Інше за темою "Архіви"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.