На Тернопільщині відновлено пам’ятник крилатим гусарам

Польські реставратори відновили пам’ятний знак на честь перемоги крилатих гусарів над татарською ордою. Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня.

В селі Годові (Зборівський район, Тернопільська область) польські фахівці відновили пам’ятний знак на честь перемоги 400 крилатих гусарів і панцерних над татарською ордою чисельністю до 40 тисяч.

Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня. В рамках урочистостей готується також наукова конференція і відкритий круглий стіл за участю українських і польських військових істориків (з польської сторони очікується доктор Радослав Сікора, з української – кандидат історичних наук Олексій Сокирко), а також виступи історичних реконструкторів.  

Пам’ятник гусарам в селі Годові

11 червня 1694 року вояки Речі Посполитої під командуванням полковника Костянтина Загоровського (1667–1694) протягом шести годин відбивали наступ кримських татар на село Годів, яке було перетворено на фортецю з підручних матеріалів. Коли у захисників Годова закінчилися кулі, вони набивали мушкети і пістолети наконечниками татарських стріл. Після безуспішної облоги маленького села татари пішли геть.

Полковник Загоровський (котрий, між іншим, походив із волинської шляхти) був смертельно поранений і через три дні помер. На місці, де, за переказами, був поранений очільник оборони Годова, король Ян ІІІ Собєський (1629–1696) наказав спорудити пам’ятник, котрий чудом зберігся до наших днів.

Влітку цього року пам’ятник було відновлено групою реставраторів відділу збереження і реставрації витворів мистецтва Варшавської академії мистецтв під керівництвом професора Януша Смази. Збір коштів на реставрацію проводився фундацією "Мости" (Варшава).

Реставраційні роботи 

Реставраційні роботи були також профінансовані Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Допомогу в реалізації проекту надали також Посольство Польщі в Києві і польське Генеральне консульство в Луцьку.

Нині це єдиний в Україні пам’ятник крилатим гусарам.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.