У Києві може з’явитися вулиця Ґедройця

Із ініціативою перейменування вулиці Іони Якіра на вулицю Єжи Ґедройця до Київської міської адміністрації звернулися київські журналісти.

"Революція Гідності в Україні стала фундаментом розбудови україно-польських стосунків. Народ Польщі виявив справжню солідарність із українським народом. Український народ відчув безпосередню підтримку, від звичайних поляків та державних мужів Польщі, у своєму прагненні побудувати демократичну та правову Україну, як частину єдиної Європейської сім’ї.

Фундатором концепції добросусідських відносин незалежної України та Польщі є видатний поляк Єжи Ґедройць активний прихильник співпраці наших народів та супротивник взаємних територіальних претензій.

Юзеф Чапський та Єжи Ґедройць (праворуч) під час Конгресу Свободи Культури у Берліні. Фото 1950 року з фондів Літературного інституту у Парижі

Роботи Ґедройця стали фундаментом зовнішньополітичної дій Польщі до України. Виходячи з вище сказаного пропонуємо перейменувати вулицю Якіра, Шевченківській район міста Києва, на вулицю Єжи Ґедройця", - ідеться у зверненні польського-українського порталу PoloNews на ім’я голови КМДА Віталія Кличка.

Нагадуємо, Єжи Ґедройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Гедройцева формула "Без незалежної України не буде вільної Польщі" стала гаслом східної політики Польщі після 1989 і до наших днів.

З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці "Культури" з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років "Розстріляне відродження", що її на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко. "Розстріляне відродження" як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґедройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: "Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc." Назва тоді звучала би ефектно".

Після виходу книжки Єжи Ґедройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу "за залізну завісу".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.