В Україні встановили 124 меморіальні дошки загиблим героям

За підрахунками Українського інституту національної пам’яті, в Україні встановили 124 меморіальні дошки загиблим героям. Увічнення пам’яті військових, які загинули у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України, триває.

Україна вшановує пам’ять військових, які загинули у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України у 2014 році. За підрахунками Українського інституту національної пам’яті, уже встановлено 124 меморіальні дошки по всій країні.

Найбільше відзнак з’явилося у Житомирській області – 20, Чернігівській – 15, Кіровоградській – 13.

"У містах і селах, де жили чи працювали військові, які загинули на сході України, громадськість та місцева влада організували увічнення пам’яті загиблих героїв. Зокрема, на їх честь встановлюють дошки на будинках, де мешкали загиблі вояки, на навчальних закладах, де вони навчалися", – розповів співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко.

Наприклад, у м. Дніпродзержинську (Дніпропетровська область) у загальноосвітній школі № 18 школярі створили стіну пам’яті дванадцяти земляків, які загинули в боях.

У Чернігові урочисто відкрили меморіальну дошку загиблим в АТО мешканцям міста.

На Волині у м. Володимирі-Волинському з’явилася дошка пошани загиблим волинянам – учасникам війни на сході України та Героям Небесної сотні.

 

Пам’ятний знак співробітнику спецпідрозділу "Альфа" СБУ Руслану Лужевському, який одним з перших загинув на цій війні, односельці встановили в центрі с. Волошинівка на Київщині.

Військовим, які загинули у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України, посмертно  присвоюють звання почесних мешканців населених пунктів. Зокрема, у вересні Ужгородська міська рада ухвалила рішення про присвоєння звання "Почесний громадянин м. Ужгорода" (посмертно) сімом загиблим в боях на сході України ужгородцям: Георгієву Дмитру, Білоброву Юрію, Чорноусу Володимиру, Коренівському Сергію, Реготуну Олегу, Попадинцю Олександру та Мартину Сергію.

Імена загиблих випускників-героїв присвоюють навчальним закладам, які виховали патріотів. У Києві школа № 275 відтепер має ім’я лейтенанта Національної гвардії Володимира Кравчука, а Олександрівська сільська рада Буринського р-ну Сумської області присвоїла місцевому навчально-виховному комплексу ім’я старшого лейтенанта Збройних сил України Олексія Коровенкова, який загинув при виконанні бойового завдання у Луганській області.

 Імена випускників-героїв присвоюють загальноосвітнім школам

Ще раніше Український інститут національної пам’яті розробив Рекомендації для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо заходів, пов’язаних із героїзацією осіб, які віддали життя за незалежність України, вшанування їх пам’яті, патріотичного виховання та консолідації Українського народу.

Увічнення пам’яті загиблих героїв триває, відтак дані будуть оновлюватися.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.