"Археологія злочину" у польському посольстві

У посольстві Польщі у Києві відбулась зустріч із Домінікою Сємінською.

Доктор Домініка Сємінська доповіла про результати досліджень у Володимирі Волинському. Археолог розповіла про дослідження таємних масових поховань НКВД, які були знайдені на території колишньої в’язниці у самому центрі міста, в межах давнього городища і замку часів Казимира Великого.

У масових похованнях, що датовані 1940-41 роками, знайдені рештки майже 3 000 осіб. Серед них були досліджені поховання як польських військових, так і цивільного населення міста. 

 Тільки одне з поховань, досліджених у Володимирі Волинському, містило рештки 232 жертв комуністичного режиму. За підрахунками археологів, більше половини з них складали жінки, чверть похованих тут не досягли зрілого віку.

Спосіб вбивства і балістичні матеріали подібні до тих, що знайдені у Катині, Биківнянських могилах,  похованнях у Пятихаткках під Харковом та у Мєдному, що в околицях Твері.

"НКВД засипало трупи негашеним вапном з метою приховати свої злочини," – стверджує археолог. Дослідниця також зазначила, що бракує архівних та будь-яких інших відомостей про вбитих: "Безперечно, це були громадяни Другої Речі Посполитої, але ким вони були і чому їх розстріляли невідомо". 

 Під час доповіді. Доктор Домініка Сємінська - праворуч. Фото polonews.in.ua

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, який брав участь у зустрічі із польським археологом, назвав ці дослідження важливим внеском у розкритті правди про комуністичний режим і пообіцяв сприяти у пошуках архівних свідчень, щодо вбитих у Володимирі Волинському. 

На зустрічі були присутні відомі історики, представники громадськості та польської меншини в Україні. 

Нагадуємо, з 1939 по 1956 рік на території давнього городища у Володимирі Волинському функціонувала в'язниця НКВД. У 2014 році було продовжено роботи із ексгумації та перепохованню жертв комуністичного режиму. Дослідження проводить група вчених з Польщі та України на чолі із доктором археології Домінікою Сємінською. 

На підставі повідомлень polonews.in.ua та інформації польських медіа


Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.