Спецпроект

АНОНС: Прес-конференція "Як увічнити пам’ять про Революцію Гідності"

У середу, 11 лютого запланована прес-конференція представників робочої групи з створення Музею Майдану/Музею Свободи.

Ключовим питанням є обговорення проекту Закону України № 2058 "Про увічнення пам’яті про Революцію гідності 2013-2014 років", концепції Музею Майдану/Музею Свободи та можливості розміщення музею у приміщенні Жовтневого палацу. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.

Уже понад рік музейники, громадські активісти та Український інститут національної пам’яті працюють над створенням Музею Майдану/Музею Свободи.

В основі роботи робочої групи – розробка концепції та стратегії Музею Майдану/Музею Свободи, збір артефактів та спогадів, організація виставок.

Понад півтори тисячі артефактів і пам'яток, серед яких символ Євромайдану – "йолка", більш як 300 аудіо- та відеозаписів усної історії, дві виставки у Національному Художньому музею та Музею Івана Гончара — такі результати роботи цієї групи.

Учасники прес-конференції:

Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, голова Музейної ради при Міністерстві культури, заступник генерального директора Музею Івана Гончара

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Євген Глібовицький, політолог, журналіст, керуючий партнер консалтингової компанії pro.mova, викладач програм зі стратегій та маркетингу в Україні, Грузії та Центральній Азії

Василь Рожко, кандидат архітектури, начальник управління музейної справи Міністерства культури України

Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, археолог, завідувач сектору археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська"

Микола Скиба, історик, етнолог, директор ГО "Агенція культурних стратегій", учасник групи з розробки стратегії для царини культури "Культура 2025"

Катерина Чуєва, представниця Президії Українського комітету ІСОМ та ІСОМ-Europe, заступник генерального директора Музею Ханенків, учасниця групи з розробки стратегії для царини культури "Культура 2025"

Анастасія Гайдукевич, історик, старший науковий співробітник Музею Івана Гончара, голова ГО "Слава князів Острозьких"

"Прагнення свободи дозволило українцям залишитися собою протягом багатьох століть. Три Майдани (1990, 2004, 2013) — це найкращий вияв прагнення свободи теперішнього покоління українців, тому ми зобов’язані зберегти пам’ять про ці Майдани. Символічно, що місцем для музею стане будівля, де в 1930-ті розташували катівню НКВД — це означатиме остаточну перемогу ідеї свободи над тиранією", — каже Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Нагадуємо, ініціативна група за останні півроку зорганізувала мистецькі виставки в Національному художньому музеї України та Національному центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Прес-конференція запланована на середу, 11 лютого, 10:30

Адреса: Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара", Київ, вул. Лаврська, 19

Виставка "Творчість Свободи: (р)еволюційна культура Майдану"

Координатор Анастасія Гайдукевич

096 31 727 61

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.