АНОНС: У столиці історики обговорять (не)засвоєні уроки анексії Криму

Чи можна порівнювати два загарбання півострова Росією? Що сталося із місцевим населенням і як реагувала міжнародна спільнота — про це у дискусії Українського інституту національної пам’яті «Дві анексії Криму (1783, 2014)».

Головні питання, що їх обговорюватимуть спікери та гості заходу, – чи можна порівнювати два загарбання півострова Росією, що подібного, а що відмінного між анексіями Криму у 1783 та 2014 рр., як відбувалися обидва процеси (причини, хід, наслідки), яким була реакція місцевого населення, яку роль відігравали міжнародні відносини та які уроки обох подій виявилися (не)засвоєними нашим суспільством.

Спікери: Богдан Короленко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті; Сергій Костинський, політолог, радник Міністра інформаційної політики.

Модератор: Сергій Громенко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Зустріч відбудеться в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Історія: (не)засвоєні уроки".  

26 березня, четвер, 19:00

Адреса: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

До участі запрошуються історики, політологи, журналісти та всі небайдужі. Вхід для преси – вільний.

Дивіться також:

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.