До перейменування рекомендовано 908 міст і сіл: УІНП оновив дані

3 місяці залишилося у громад, щоби декомунізувати щонайменше 908 міст і сіл. Дати пропозиції щодо нових чи повернення історичних назв населених пунктів, що пов’язані з комуністичним тоталітарним минулим, за законом вони мають до 21 листопада. Символічно, що це збігається з річницею Революції Гідності. Після цього впродовж ще 3 місяців Верховна Рада України проголосує рішення про перейменування.

УІНП постійно оновлює перелік міст та сіл (інтерактивна карта міст і сіл), які необхідно перейменувати. За останній місяць список збільшився на 30 населених пунктів.

Згідно з оновленими даними назви 908-ми населених пунктів підпадають під дію закону. За прогнозами науковців, ця кількість може сягнути тисячі назв.

Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", зміні підлягають назви 30 міст і 51 містечка (смт), 711 сіл та 116 селищ (станом на 13 серпня, дані оновлюються).

Відповідна мапа розміщена на сайті Українського інституті національної пам’яті та сторінці Інституту у Facebook.

 

Якщо місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування до 21 листопада 2015 р. не подадуть до Верховної Ради свої пропозиції щодо нових назв населених пунктів, Верховна Рада протягом наступних 3 місяців (до 21 лютого 2016 р.) прийме рішення про перейменування на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

Проект постанови про перейменування населеного пункту подаватиме до ВР суб’єкт законодавчої ініціативи: народний депутат України, Кабінет Міністрів України або Президент України.

До УІНП щодня звертаються за консультаціями та роз’ясненнями: чи підлягає та чи інша назва декомунізації. Або навпаки, надсилають інформацію, архівні дані, які обґрунтовують необхідність виключити чи додати до переліку населений пункт.

Загалом співробітникам інституту та краєзнавцям доводиться опрацьовувати інформацію про близько 30 тисяч населених пунктів.

Наприклад, раніше до списку було внесене село Політрудня Городнянського району Чернігівської області. Проте з’ясувалось, що така назва не пов’язана з діяльністю комуністичної партії чи встановленням радянської влади, бо село Політична Рудня називалося так ще до 1917 року.

Про нього є згадка у "Списку населених місць Чернігівської губернії, які мають не менше 10 мешканців, за даними 1901 року". Тож УІНП виключив Політрудню з переліку сіл, які необхідно перейменувати.

Натомість, список поповнився трьома десятками назв, які на перший погляд не мають нічого спільного із режимом. Та після ретельного дослідження цих топонімів з’ясувалося їхнє комуністичне походження.

До прикладу, на тій же Чернігівщині є село Петрівка Борзнянського району. Одне з багатьох в Україні, що назване за іменем. Проте цю Петрівку найменували на честь першого комуніста села Петра Дзибала.

А до 1927 року воно мало милозвучну назву Махнівка. Так село згадують у джерелах першої половини XVII сторіччя. Тепер мешканці мають підстави повернули селу історичну назву.

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.