АНОНС: Дискусія "Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд"

9 жовтня 2015 року у Києві відбудеться подіумна дискусія, яка присвячена українському виміру Другої світової війни. Наразі збігають терміни зголошень до участі.

Учасниками пропонується обговорити нові підходи до визначення та розв’язання найбільш складних питань, пов’язаних із дослідженням історії та формуванням пам’яті в Україні про Другу світову війну:

– складові війни: бойові дії, економіка, ідеологія, гуманітарні проблеми – проблема пріоритетів історії та пам’яті;

– Світова війна та війна в Україні – проблема співвідношення;

– початок німецько-радянської війни – хто до чого готувався;

– українці по різні боки фронтів – причини та наслідки;

– бойові дії – стратегічне мистецтво та ціна життя;

– окупаційні режими: радянський, нацистський, румунський – ідеології, стратегії, практики;

– національні рухи бездержавних націй: українські, польські, кримськотатарські – ідеології і тактики;

– геноциди, депортації та переслідування за етнічною ознакою – ідеології, методи, виконавці, відповідальність;

‒ війна у світлі жіночої історії;

– духовний опір в часи тотальної дегуманізації – зміст і ґрунт;

– людина в тоталітарному світі: злочинець і жертва, колаборант і герой, гвинтик і особистість – випадковість долі та право судити;

– Ялтинська конференція та Нюрнберзький процес – право справедливості чи право сили;

– загальні моделі пам’яті: радянська та націоналістична – проблеми конструювання та подолання;

– моделі пам’яті загальні та групові: етнічні, гендерні, регіональні – проблеми узгодження та примирення.

Термін подачі заявок з тезами до 1 вересня 2015 року.

Заявки з тезами організатори просять надсилати на адресу: ukr2ww@ukr.net

Обов’язково треба вказувати тему листа "Подіумна дискусія".

Контактні телефони: +38 044 278 60 97, +38 097 452 45 21

З вимогами до виступів можна ознайомитися на офіційних сайтах Інституту історії України НАНУ та Українського інституту національної пам’яті.

Організаторами дискусії є Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.