Спецпроект

In memoriam: Жнива. Скорбота. Конквест

3 серпня 2015 року відійшов у вічність історик та письменник Роберт Конквест. Народжений 98 років тому, 15 липня 1917 року у Великій Британії, він став одним з найвідоміших вчених у західному світі, який займався вивченням сталінського тоталітарного режиму.

Світове визнання йому принесли книги "Великий терор: сталінські чистки 30-х" (1968) та "Жнива скорботи: радянська колективізація та терор голодом" (1986).

Доля Роберта Конквеста склалася дивовижно. Зростаючи у Великій Британії в родині бізнесмена, отримуючи освіту в коледжі університету Гренобля та Оксфорді, Конквест вступив до Комуністичної партії та здійснив перший візит до СРСР у 1937 року.

У роки Другої світової війни Конквест працював в Болгарії в якості розвідника, а після – залишився на дипломатичній службі у британському посольстві в Софії.

Перебування у цій країні дозволило Конквесту переосмислити свої погляди і оцінити справжню сутність радянського режиму. Тоді ж він різко засудив західних інтелектуалів, що захоплювалися соціалістичними експериментами в СРСР.

  Роберт Конквест. Фото Charles Hopkinson

Наприкінці 1940-х років Конквест повернувся до Лондона, де перебував на державній службі. У середині 1980-х років він переїхав до США, де вдало поєднував наукову та літературну діяльність. Загалом вчений став автором понад двадцяти наукових праць з історії СРСР. 

 "Жнива скорботи"

Найбільш масштабним дослідницьким проектом його життя стало вивчення комуністичного терору в Україні. На основі величезного масиву документів (архівних, свідчень очевидців, публікацій у пресі, як радянській, так і іноземній) Конквест довів штучність та умисність Голодомору 1932 – 1933 років і прямо назвав політику радянського керівництва по відношенню до населення України геноцидом.

Роберт Конквест був нагороджений орденом Британської імперії, президентською медаллю Свободи (найвища нагорода для цивільних осіб у США), національною премією імені Тараса Шевченка та орденом Ярослава Мудрого за вивчення проблематики Голодомору.

Джерело: Сайт Українського інституту національної пам'яті

Дивіться також:

Нестор-літописець Голодомору

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Сталін як Путін. Голодомор – реакція на мільйонний селянський "Майдан" початку 1930-х

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до тероризму. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.