Київ має позбутися 105 пам’ятників та пам’ятних знаків комуністичного режиму — Інститут національної пам’яті

У столиці досі стоять 12 пам’ятників Іллічу та стела чекістів. Український інститут національної пам’яті звернувся до київського міського голови Віталія Кличка щодо необхідності демонтувати низку пам’ятників та пам’ятних знаків.

Запропонований перелік об’єктів, що, відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", необхідно усунути з громадського простору в першу чергу, підготували співробітники УІНП.

Понад сотня столичних пам’ятників та пам’ятних знаків досі уславлюють більшовицьких діячів - тих, хто зі зброєю у руках боровся проти українських військ, або санкціонував окупацію та політичні репресії.

"Йдеться про 12 пам’ятників Леніну, а також досі не демонтований барельєф на станції метро Театральна, — каже співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд. —

На вулиці Інститутській можна побачити меморіальну дошку Дмитрові Мануїльському, який був не лише членом Політбюро компартії, заступником голови Ради Міністрів УРСР, а й очолив кампанію з вилучення церковних цінностей, що обернулась грабунком українських храмів".

Перелік пам’ятників у Києві, що підлягають демонтажу, зайняв 3 аркуші, перелік пам’ятних знаків — 11 аркушів. Він містить не тільки назви і місця розташування, а й обгрунтування - чому та чи інша особа підпадають під дію законів про декомунізацію.

Перелік дивіться на сайті УІНП.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.