АНОНС: історики розкажуть про українське військо - від козаків до АТО

Публічна дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО" відбудеться в рамках проекту "Історія: (не)засвоєні уроки".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Дискусія присвячена Дню захисника Україна, який уперше відзначатиметься на офіційному рівні 14 жовтня.

Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів, тому коло тих, кого ми вшановуємо як захисників України, включає і їх.

"Кожен селянин, ідучи на працю в поле, завжди має з собою рушницю на плечах і шаблю або тесак при боці", - писав ще1594-го про українців австрієць Еріх Лясота, посланець імператора Священної Римської імперії, який місяць пробув на Запорозькій Січі. 

 

"Про тяглість історії українського війська важливо говорити саме зараз, в умовах війни на Сході України і особливої ролі війська в збереженні незалежності і територіальної цілості держави", зазначають організатори.

Чотири спікери розкажуть про чотири епохи: козацтво - Армія УНР - УПА - сили АТО:

директор Науково-дослідного інституту козацтва, д.і.н. Тарас Чухліб;

співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Ярослав Файзулін;

Голова Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Володимир В'ятрович;

журналіст, к.п.н. Євген Магда.

Модератор — співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н.Сергій Громенко

12 жовтня, понеділок, 18:30

Дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО"

Місце: хол Національного музею історії України, вул. Володимирська, 2.

Вхід вільний

І.Б.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.