У Житомирі увічнили військовий союз УНР і Польщі

6 жовтня в Житомирі урочисто відкрили меморіальну дошку, присвячену Симону Петлюрі та Юзефу Пілсудському.

Про це повідомляє видання Житомир-Онлайн. Пам'ятний знак установили на фасаді кінотеатру "Україна". На його місці у квітні 1920 року розташовувався будинок, у якому перебували Головний отаман війська Української народної Республіки Симон Петлюра і Начальник Польської держави Юзеф Пілсудський після звільнення міста від Червоної армії.

 

Захід присвячено 95-й річниці угоди про військово-політичний союз між УНР та Польщею, яка виповнюється в 2015 році.  Документ було підписано 21 квітня 1920 року між керівниками обох держав у Варшаві, через що він став відомий як Варшавська угода, або ж пакт Петлюри - Пілсудського. 

 

Ініціаторами встановлення дошки виступили  ЖОМГО "Союз польської шляхти", "Фундації свобода і демократія"  за підтримки першого заступника житомирського міського голови Сергія Сухомлина. Автор - житомирський художник Юрій Дубінін. На урочисту церемонію відкриття зібралися польські дипломати, українські науковці, краєзнавці, школярі та представники польських організацій. Освячували меморіальну дошку священики православної та римо-католицької церков. 

 

Головною ідеєю, на якій наголошували ініціатори події, було вшанування спільної боротьби за незалежність під гаслом "За нашу і вашу свободу!". Голова Союзу польської шляхти Житомирщини Наталія Костецька-Іщук відзначила: 

"Польща була єдиною державою, яка за допомогою зброї підтримала українську незалежність. Під гаслом "За нашу і вашу свободу" поляки і українці боронили незалежність своїх держав. Відкриття цієї дошки дозволяє донести до житомирян правду про те, що справжнім другом України і найбільш стабільним її союзником є Польща".

А житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький підкреслив значення події для місцевої громади: "Від сьогодні ім‘я нашого славного сина і лідера українців Симона Петлюри офіційно буде викарбуване на пам’ятній дошці. Радянська пропаганда із наших героїв і лідерів зробила злочинців і бандитів. А польське гасло "За нашу і вашу свободу" не лише було актуальним тоді, а й не втрачає своєї актуальності досі".

Крім того, гості заходу мали змогу ознайомитися з виставкою "Про союз Орла з Тризубом" та переглянути фільм "Трудне братерство", які відтворюють історичний контекст доволі непростого українсько-польського союзу 1920 року. 

Один зі стендів виставки про українсько-польський союз 1920 року 

Довідка ІП:

Відповідно до Варшавського угоди 21 квітня 1920 року Польща визнавала незалежність УНР і Директорію на чолі з Симоном Петлюрою. Натомість Україна змушена була поступитися Західною Україною (яка вже була окупована)  на користь Польщі. Цей союз викликав багато суперечок у середовищі українських політиків, однак він урятував українські уряд та військо від військово-політчиної катастрофи, у якій вони опинилися під натиском білогвардійців і більшовиків в кінці 1919 року.

Польский уряд зобов'язався надати значну матеріально-технічну допомогу Армії УНР, а Військо Польське в квітні - травні 1920 року розпочало спільний з українською армією наступ на Київ. Однак через контрудари Червоної армії війська союзників були відкинуті на захід, а сам радянський наступ удалося зупинити лише в ході битви під Варшавою 13 – 25 серпня, а також - під Замостям 28 серпня – 2 вересня. 

Після розгрому радянських військ союзники змогли відвоювати землі Західної України, проте, мотивуючи великими втратами Польщі у війні, частина польського політикуму закликала до припинення бойових дій. 12 жовтня 1920 р. польська сторона без узгодження з українськими союзниками уклала перемир’я з Радянською Росією. Надалі Армія УНР боролася з більшовиками наодинці і 21 листопада змушена була відступити на окуповану поляками територію.

У березні 1921 року в Ризі Польща підписала мирний договір з Радянською Росією, в якому визнавала існування Української СРР і Білоруської СРР. З іншого боку, угода закріплювала польську окупацію західноукраїнських і західобілоруських земель.  

Читайте також: 

"Диво на Віслі": український вимір

Союз Петлюри і Пілсудського. Як це було

"Я воював за Україну, а не Польщу!" Про генерала Марка Безручка

Могили Безручка та інших українських військових. ФОТО

Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930 роки

Прометеї двох народів: люди, які примиряли Польщу та Україну

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.