Про це повідомляє прикарпатське видання "Курс".
Відновлювальні роботи в рамках українсько-польського проекту здійснює команда будівельників. У вересні їм допомагали волонтери з туристичного товариства "Карпатські стежки".
"Цього року будівельники розчищають периметр, де проходив кам’яний паркан, та планують його відновлення, - розповів активіст із Калуша Василь Фіцак. - [У вересні] розчистили коридор, зібрали сміття, почали чистити від завалів та каміння приміщення старої котельні. Також облаштували кімнати, де планується створити високогірний пост рятувальників".
 |
|
Вигляд на обсерваторію з північного боку. Здалеку грандіозна кам'яна споруда схожа на старовинний замок. Фото: Павло Солодько (ІП) |
Обсерваторія має поновити свою роботу у 2018 році, зазначає видання.
Відновлення покинутої 75 років тому обсерваторії розпочалось у 2012-му, коли стартував спільний українсько-польський проект за участю Прикарпатського національного університету і Варшавського університету.
 |
|
Вигляд зі східного (івано-франківського) боку, 2010 рік. Праворуч під обсерваторії можна побачити вантажівку ГАЗ-66, яка дає уявлення про масштаб будівлі. Вантажівка дісталася вершини по залишках старої дороги, якою гуцульські коні возили на Піп Іван будматеріали |
Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря. За цим показником обсерваторія - найвища житлова споруда в Україні.
Піп-Іван Чорногірський - третя за висотою вершина в Україні (2029 метрів). Дещо більшу висоту мають дві інші вершини з хреба Чорногора - Говерла і Бребенескул.
В туристичній спільноті будівлю обсерваторії часто називають "Білий Слон". Причина такої назви - вигляд споруди взимку, коли її стіни обмерзають, укриваючись шаром снігу та льоду.
 |
| "Білий Слон". Фото: poetryclub.com.ua |
"Білий Слон" був збудований урядом міжвоєнної Польщі в 1930-х роках, оскільки Варшавська обсерваторія зі збільшенням рівня освітлення міста втрачала здатність проводити спостереження за небом.
Обсерваторію почали споруджувати влітку 1936 року. Будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули.
 |
| Фото 1930-х років. Джерело: carpathiansoutdoors.blogspot.com |
Розташована у суворих умовах високогір'я, будівля мала забезпечити надійний прихисток персоналу, особливо взимку, коли на вершинах Чорногори лютує ураганний вітер, іноді відрізаючи дорогу до людських поселень під хребом.
Стіни обсерваторії складають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.
 |
| 2009 рік. Знято з місця, де раніше був купол телескопу |
Споруда має два поверхи зі східного (івано-франківського) й п'ять поверхів - із західного (закарпатського) боку.
Дах було вкрито листами міді. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.
 |
| Ротонда з телескопом. Фото 1938-40 рр. |
У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.
Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.
 |
|
Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Вигляд з заходу, з тодішньої чехословацької (нині закарпатської) сторони Чорногірського хребта. Фото: shopopaloshow.livejournal.com |
Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН Української РСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.
На основі звіту Орлова президія Академії Наук республіки постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (нова офіційна назва) передати до складу АН УРСР, відповідно до постанови республіканського уряду від 2 січня 1940 року.
 |
|
Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину. Фото: Павло Солодько (ІП) |
До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняв військовий гарнізон Угорщини, яка була союзником Третього рейху.
Відтоді, з 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.
 |
|
Консерація споруди у 2012 році. Перекривали дах і мурували віконні та дверні прорізи, щоб убезпечити "Білого Слона" від вологи. Повідомлялося, що споруда має 2-3 роки висихати, після чого можна буде розпочати відновлювальні роботи Фото: zommersteinhof.livejournal.com |
Українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона" тривали з 1996 року. Передбачалося різне призначення відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.
Також: Закинута обсерваторія в Карпатах. Як було і як є. ФОТО