Петиція із вимогою захистити історичний Київ набрала необхідні голоси

На сайті петицій до Київради з’явилося перше звернення, що набрало необхідних 10 000 голосів - кияни підтримали петицію столичного краєзнавця, засновника "Захоплюючого Києва" Арсенія Фінберга.

Про це повідомляє DreamKyiv.

"За останні роки ми бачили чимало прикладів знищення та руйнування історичних пам'яток міста, - йдеться у тексті петиції. - Вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення їхнього знищення в майбутньому".

Нагадаємо, Фінберг опублікував петицію в день запуску сервісу petition.kievcity.gov.ua — 8 жовтня. Голосувати за пропозицію можна ще 54 дні.

Згідно з рішенням Київради від 8 жовтня №103/2006, петиція, яка набрала 10 000 голосів, має бути опублікована на сайті Київради протягом трьох робочих днів. За цей же період міський голова повинен направити цю петицію на розгляд профільної комісії. На розбір питання у депутатів є 10 робочих днів.

На засідання комісії можуть запросити автора петиції. Результатом засідання може стати висновок чи рекомендація комісії щодо питання, вони подаються на розгляд міському голові. Останній має відреагувати або розпорядженням у рамках своїх повноважень, або подавши відповідний проект рішення Київради.

Проект буде розглядатися першочергово на найближчому пленарному засіданні Київради. Про результати розгляду петиції автора сповіщатимуть електронною поштою.

Інші матеріали за темами ПАМ'ЯТКИ та ПЕТИЦІЇ

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.