В Білорусі завершився трибунал над сталінізмом

В Мінську відбулося заключне засідання Громадського трибуналу з розгляду злочинів сталінізму в Білорусі.

Про це повідомляє Наша Ніва.

Громадський трибунал працював поетапно упродовж 10 років. В ході роботи були досліджені і розглянуті архівні та наукові матеріали з історії сталінізму та його злочинів на території Білорусі.

Результатом роботи стало підписання звинувачення сталінському режиму:

"У 1920-1950 рр. за офіційними даними були репресовані 600 тисяч людей, - йдеться у звинувачувальному документі. - За даними незалежних дослідників - 1,4 млн людей".

Згідно з висновками трибуналу, кожен восьмий житель Білорусі опинився за гратами, кожен п'ятий був позбавлений громадянських прав. В результаті репресій більше 500 тисяч загинули.

Незавершений процес десталінізації на пострадянському просторі створює грунт для періодичних спроб реабілітації сталінізму, йдеться в документі.

"Білорусь не може стати демократичною державою, не засудивши сталінський режим і не вшанувавши пам'ять своїх громадян, які стали жертвами політичних репресій, - наголошують учасники трибуналу. - Країна, яка не може і не хоче визнати злочини і помилки попередників, приречена на їх повторення".

У підсумковому документі члени трибуналу також звертаються до влади з вимогою гідно вшанувати пам'ять безвинно замучених співгромадян: виконати постанову уряду і встановити пам'ятник в Куропатах [мінський відповідник київської Биківні - ІП], пам'ятник всім жертвам сталінізму в Мінську та в інших містах Білорусі.

Вони закликають владу забезпечити повний доступ до архівів КГБ та інших репресивних структур, провести археологічні розкопки для виявлення інших місць масових вбивств громадян.

Нагадаємо, у травні 2014 року СБУ виклала в інтернет архівні матеріали радянських спецслужб про сталінські репресії 1937-38 років в Україні.

В червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.