"Різанина чи перемога?" У Львові говоритимуть про Коліївщину

Завтра у Львові відбудеться семінар-розмова про гайдамацьке повстання в Умані 1768 року.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Тема семінару: "Уманська різанина чи уманська перемога 1768?: "дві сторони" чотирьох історичних пам’ятей".

Час і місце: четвер, 26 листопада о 14:00 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (м. Львів, вул. Винниченка, 24).

Основний доповідач – доктор історичних наук Тарас Чухліб.

Запрошені до дискусії науковці-історики: Леонід Зашкільняк, Микола Крикун, Ігор Скочиляс, Вадим Ададуров, Вадим Задунайський та ін.

Модератор - доктор історичних наук Андрій Гречило.

Організатори: Науково-дослідний інститут козацтва, Наукове товариство Шевченка у Львові, Інститут української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, Центр досліджень Визвольного Руху.

Нагадаємо, днями в Умані відкрито монумент лідерам гайдамацького повстання - запорожцю Максиму Залізняку та сотнику Івану Гонті.

Коліївщина — селянсько-козацьке повстання 1768-69 рр. проти кріпосницького, релігійного та національного гніту правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху XVIII сторіччя. Гайдамаками називали себе повстанці Київщини, Волині і Поділля, які боролися проти соціального пригноблення і безчинств шляхти, яка в ті часи влаштувала війну проти короля Польщі.

Повстання увінчалося масовими розправами над католицьким та єврейським населенням. Було придушене російськими військами (спільно з поляками), а гайдамацькі ватажки — страчені або заслані на Далекий Схід.

ТАКОЖ: На Черкащині на постамент від Кірова встановили Гонту

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.